Минуле

«Перемоги не вершать історію, а лише переписують її по-своєму.
Це заважає переможеним врахувати помилки і зробити правильні висновки з власного горя».

- Вільгельм Швебель

Битва за Дебальцеве 2015 року

Debal 850х595

Битва за Дебальцеве є однією з ключових подій у протистоянні України російській агресії, розпочатій Росією у 2014 році анексією Криму та окупацією частин Донецької і Луганської областей. Вона мала значні як військові, так і політичні наслідки.

2015 рік розпочався для України загостренням обстановки російськими військами в районі Донецького аеропорту і Дебальцеве, із застосуванням важкого озброєння і артилерії, що повністю суперечило існуючим Мінським домовленостями. В результаті таких дій, до 31 січня, склалася вкрай важка ситуація в районі «Дебальцівського виступу» де противник вирішив вклинитися в оборону української армії з метою оточити угруповання українських військ в Дебальцеве.

Загальна чисельність особового складу ЗСУ, що несли службу безпосередньо в районі Дебальцівського виступу, в лютому 2015 року складала близько 4 700 військовослужбовців, а також близько 500 осіб від Національної гвардії, Міністерства внутрішніх справ та Служби безпеки України.

У складі угруповання Сектору “С” нараховувалося:

120 танків;
530 бойових броньованих машин;
180 артилерійських систем;
65 реактивних систем залпового вогню.

Силам АТО у Секторі “С” протистояло угруповання російських військ загальною чисельністю понад 10 000 осіб. У його складі нараховувалося:

170 танків;
280 бойових броньованих машин;
290 артилерійських систем;
110 реактивних систем залпового вогню.

Загострення на Сході України, завдяки українським дипломатам, не залишилося непоміченим європейськими лідерами. Так, 5 лютого, Президент Франції Ф. Оланд і Канцлер Німеччини А. Меркель зустрілися з Президентом України П. Порошенком з метою виробити єдиний підхід в питанні примусу В. Путіна до переговорів і подальшої деескалації конфлікту. А вже 6 лютого в Москві відбулася тристороння зустріч лідерів Німеччини і Франції з Путіним. В результаті переговорів було досягнуто домовленостей про те, що 9 лютого, в Мінську, почне роботу робоча група в «Нормандському форматі» на рівні заступників міністрів закордонних справ, метою якої буде вироблення основних положень майбутніх домовленостей. А вже 11 числа повинні будуть зустрітися лідери країн «Нормандської четвірки» для узгодження остаточних позицій і підписання «Мінських угод».

Починаючи з 5 лютого, всі дії протиборчих сторін в районі Дебальцевого були спрямовані на те, щоб створити «сприятливі умови» для майбутніх переговорів. Путін поставив завдання російським військам, в найкоротший термін і за всяку ціну, оточити угруповання українських військ в Дебальцевому, що дозволило б йому диктувати умови українській стороні в Мінську і, по суті, торгувати життями українських солдатів.

ВУГЛЕГІРСЬК.

Ситуацію дуже ускладнювало те, що напередодні, а саме у ніч на 30 січня, через безвідповідальні дії деяких українських підрозділів, противник зайняв ключовий населений пункт – смт. Вуглегірськ, що зробило ситуацію критичною, для українських частин. Це сталося завдяки тому, що підрозділи 13 окремого мотопіхотного батальйону, які спільно з підрозділами Національної гвардії та Міністерства внутрішніх справ виконували завдання в опорних пунктах на околиці міста самовільно без бою залишили ввірений опорний пункт, чим створили всі передумови для захоплення міста окупантами. Перехід населеного пункту в руки росіян кардинально змінив розстановку сил і вимагав від ЗСУ рішучих дій, що б не допустити розвитку успіху росіянами. До того ж, із захопленням населеного пункту Вуглегірськ, російські війська отримували можливість вогнем артилерії максимально ускладнити пересування військового і цивільного транспорту по трасі Дебальцеве – Бахмут. Група роти МВС «Світязь» та протитанкова батарея 44 ОАБР зайняли територію інтернату на околиці Вуглегірська і три доби, знаходячись в оточенні, обороняли її.

Вже з ранку 31 січня 1 БТГР 30 ОМБР разом із підрозділами НГУ з двох напрямків пішли у наступ на противника. Але східна група, не отримавши належної підтримки від підрозділів НГУ (70 чоловік замість 400), змушена була відступити.

У ніч на 1 лютого протитанкова батарея 25 ОМПБ під керівництвом старшого лейтенанта Ткачука самовільно залишила свої позиції разом з військовою технікою, зброєю і боєприпасами. Свого безпосереднього командира старший лейтенант інформував смс-повідомленням, що виводить батарею з небезпечного місця. Підкорятися вимозі керівництва АТО повернутися до місця виконання бойового завдання відмовився. Колону було зупинено Військовою службою правопорядку аж у місті Ізюм Харківської області.

У суді обвинувачений Ткачук вину визнав повністю. Що самовільно залишив місце служби і поле бою під час бою, відійшов від займаних позицій, ухилився від бою і відмовився повернутися до місця виконання бойового завдання. Ткачука було засуджено до шести років позбавлення волі. За іронією долі, він потрапив під амністію як учасник бойових дій. На підставі Закону України "Про амністію у 2016 році" його було звільнено від відбування призначеного покарання.

Але є в цій історії місце й для подвигу. Четверо людей не покинули позицію і залишилися виконувати поставлене бойове завдання. 

Командир гармати солдат Олександр Чекмаз, старший навідник протитанкової гармати сержант Віталій Черниш, солдати Ігор Павлович і Роман Різниченко. Ще троє повернулися до них, все ж таки покинувши караван, який втік з поля бою.

Ризикуючи життям, розуміючи, що їхній командир проявляє боягузтво, вони залишилися на позиції. Без вогневої підтримки, маючи у своєму розпорядженні лише одну 100-мм протитанкову гармату МТ-12 "Рапіра", вони знищили два танки противника, який розпочав наступ, скориставшись тим, що більша частина бійців з позиції відбула. Всі семеро вижили.

Противник почав атакувати українські сили одразу з трьох різних напрямків. Ворог зайняв село Калинівка і командні висоти по рубежу Вуглегірськ – Лозове.

НІКІШИНЕ.

Згідно оцінок майора 128-ї бригади Дениса Лесняка, основним фактором падіння оборони цього району стала втрата контролю над Нікішиним. Це відбулося після ротації у Нікішиному, коли туди зайшов один з батальйонів територіальної оборони замість розвідвзводу. Дії БТО призвели до загрози розділення угрупування українських військ на декілька малих оточень. Так одна з рот 25 ОМПБ залишила опорний пункт «Андрій» та відступила до опорного пункту «Станіслав». Після втрати Нікішиного, в оточення потрапив Рідкодуб і погіршилася обстановка на «Балу», який був напрямом головного удару противника. Інший батальйон територіальної оборони оголив фланги роті 15 ОГПБ, внаслідок чого три опорні пункти довелося переміщувати вже в саме Чорнухине. Через сильні обстріли «Станіслав» був заблокований.

Зранку 6 лютого частини підрозділів 30 ОМБР та 120 ОГПБР разом з підрозділом спеціального призначення починають наступ з Дебальцевого. Штурмова група протягом 6 годин утримувала позиції. Проте 14 та МР 30 ОМБР, а також 2 рота батальйону НГУ «Донбас» відмовилися виконувати завдання. Тим часом противник наростив сили та витіснив українських вояків з опорного пункту.

В результаті цих втрат було відкрито доступ до самого Дебальцевого, базовий табір українських військ одразу почав зазнавати не тільки обстрілів з РСЗВ, але й з мінометів.

ЛОГВИНОВЕ.

Після втрати Вуглегірська на західному фланзі контрольованого українською стороною коридору між Артемівськом і Дебальцевим з'явилася діра. Адже внаслідок прорахунку командування Сектором “С” за Вуглегірськом аж до Логвинового не залишилося опорних пунктів українських сил. До того ж місцевістю тягнулися вибалки з ручаєм, по яких були можливі непомітні рейди противника. Більше того в самому Логвиновому, яке розташоване в 6,5 км на південний захід від Дебальцевого, був виставлений тільки спостережний пункт 54-го окремого розвідувального батальйону у складі 5 чоловік з одним БРДМ.

Тому не дивно, що через тиждень бомбардувань о 5-й ранку 9-го лютого загін 25-го полку спецназу Збройних сил Росії разом з підрозділом добровольців т. зв. «Донецької народної республіки», які на 90% складалися з росіян, у складі понад 30 осіб на бронетехніці висунулися до траси М-103 вибалками через село Калинівка під прикриттям артилерійського обстрілу. Не зустрівши опору на своєму шляху, вони успішно захопили селище Логвинове, що впритул прилягає до цієї траси. Спостерігачі 54-го українського розвідбату, зафіксувавши наближення великої групи озброєних людей на бронетехніці – доповіли про це в штаб Сектору “С” та залишили Логвинове.

Противник, розуміючи важливість Логвинового негайно почав створення та обладнання опорних пунктів. Прокладеним коридором в Логвинове вже поспішали танки російської 5-ї танкової бригади з Улан-Уде з бурятськими екіпажами.

Про заборону на проїзд трасою М-103 штаб Сектору “С” не повідомляв по загальному радіозв'язку протягом майже 6-ти годин після її перекриття. Принаймні, перша звістка про це надійшла на вузол зв'язку 40 ОМПБ тільки біля 11-ї години. Можна припустити, що, не вдаючись до відкритого радіо оголошення, штабісти намагалися не сіяти паніку серед українських бійців. Можливо, штаб вживав термінових заходів, щоб відновити контроль над Логвиновим. Але кожна хвилина того ранку, яка була витрачена на оцінку ситуації, коштувала життя понад двох десятків українських військовослужбовців і волонтерів. Протягом всього ранку російські війська безперешкодно розстрілювали їх на трасі з автоматів, кулеметів і гранатометів, а декого захопили в полон.

Такий стан речей ставив під загрозу фізичне існування наших військ в Дебальцевому. Розуміючи це, керівництво ЗСУ в терміновому порядку створило кілька оперативних груп з метою негайного відновлення лінії фронту і повернення Логвинового під свій контроль. І того ж 9 лютого була перша спроба вибити противника з населеного пункту не давши йому закріпитися, але сил було недостатньо для вирішення цього завдання. Тоді були зібрані всі можливі і неможливі резерви, аж до ослаблення окремих ділянок фронту, і створені кілька оперативних груп які, за підтримки артилерії і танків кілька днів поспіль, аж до 12 лютого, робили спроби зайняти населений пункт. В полон було захоплено кількох діючих військовослужбовців армії РФ з документами. Треба визнати, кілька разів українські війська були близькі до виконання завдання, але знову втрутилася проблема деморалізованості особового складу деяких підрозділів, які відмовилися від виконання завдання, отже українському командуванню довелось відмовитись від подальших штурмів. 

МІНСЬК.

a1f28cea9efd98f5aae1086591fb504c11 лютого лідери країн «Нормандської четвірки» сіли за стіл переговорів в Мінську для підписання договору про припинення вогню. Всі сторони, крім Кремля, декларували напередодні зустрічі і перед самим її початком, що єдиною умовою закінчення переговорів стане документ, підписаний усіма сторонами, про припинення вогню. Першою в Мінськ прилетіла А. Меркель, потім, близько 17:30 за Києвом (далі всюди київський час), Президенти України і Франції. Путін прибув до столиці Білорусі близько 18:00. Вже о 18:30 почалися консультації на яких були присутні лідери трьох країн і тільки не було представника Росії. Треба сказати, що Кремлівський лідер, протягом всіх переговорів використовував будь-яку можливість затягнути процес підписання для того, щоб виграти час для своїх вояків які повинні були, по його фантазії, закінчити оточення Дебальцевого. Він виходив кілька разів в туалет, телефонував, виходив на консультації – боровся за кожну хвилину. Особливо його надихав "успіх" у Логвиновому який він і його "генеральний штаб" сприйняли як остаточний і безповоротний в долі Дебальцевого.

141019075130 poroshenko putin milan 640x360 ap nocreditПутін кілька разів втрачав самовладання і впадав в істерику в спробах переконати присутніх в тому, що Дебальцеве оточено і, що виходячи з цього, тільки Путін буде визначати порядок денний і умови перемир'я. Під час нападів істерії, Путін кілька разів втрачав контроль і проговорювався, з чого всі присутні зрозуміли, що в районі Дебальцеве воюють регулярні російські війська. В учасників переговорів залишалося одне невирішене питання: Дебальцеве оточено чи ні?

Що б розуміти реальний стан справ П. Порошенко вийшов із зали і зателефонував НГШ В. Муженко з вимогою уточнити обстановку на фронті і в районі Дебальцевого. Відповідь залишалася незмінною: оточення немає, війська в районі Дебальцевого тримають оборону. Президент України попрямував в залу переговорів. У той же час, що б ні в кого в світі не було сумнівів з приводу "оточення", В. Муженко зв'язався з НГШ РФ з пропозицією зустрітися в Дебальцеве, на що отримав передбачувану відмову.

Повернувшись до зали переговорів П. Порошенко в черговий раз запевнив присутніх, що місто не оточено і що українська армія гідно тримає натиск російських військ і, більш того, противник зазнав серйозних втрат. Після цього президенти України та Росії перейшли на відкриті погрози і підвищений тон та інколи їхня перепалка навіть переходила в крик. Ніхто не хотів поступатися. Путін як і раніше відмовлявся вірити в слова Порошенко і продовжував тягнути час, сподіваючись на добрі для нього новини. Хто знає, скільки б тривало це словесне протистояння, якби не взяла все в свої руки А. Меркель. Після слів П. Порошенка про ситуацію Дебальцевому вона повірила українській стороні і почала особисто писати чернетку угод. Чернетка була готова біля 7:00 ранку 12 лютого. Сторони погодили запропоновані пункти, черга залишалася за кремлівським керівником, який продовжував затягувати час чекаючи новин з Дебальцевого.

ba54915 625О 09:00, коли тиск на Президента Росії з боку Меркель і Оланда досяг апогею, Путін вийшов із зали, але незабаром повернувся, заявивши, що лідери «сепаратистів» проти запропонованих умов. Терпінню Меркель прийшов кінець і вона заявила, що якщо негайно не будуть підписані домовленості – Росію очікують жахливі санкції і повна ізоляція. Зрозумівши, що Дебальцеве все ще не оточено і що подальше затягування часу грає проти Росії, Путін о 12:00 підписав Мінські угоди при цьому домігшись відстрочки припинення вогню до 00:00 15 лютого. Ця деталь говорила про те, що кремлівський очільник не залишив надій на оточення Дебальцевого і в разі успіху він з легкістю скасує всі домовленості і продиктує нові – вигідні Кремлю.

В цей час на фронті, в районі Дебальцівського виступу, тривали виснажливі бої. 12 лютого українськими силами була зроблена чергова спроба звільнити Логвинове, але знову невдало, після чого було прийнято рішення зайняти панівні висоти і перейти до оборони зайнятих рубежів з метою не допустити подальшого просування противника. Але і сили російських частин виснажувалися, всі існуючі резерви були задіяні, а необхідного результату все не було. Більш того, стягнута українська артилерія, своїм кинджальним вогнем наносила непоправної шкоди російським частинам і підрозділам. Так пройшли 12 і 13 лютого. Останнім і відчайдушним кроком щось змінити стала спроба РФ перекинути з Ростовської області ешелон з живою силою, технікою і боєприпасами на станцію Іловайськ з метою введення їх в якості резерву на Дебальцівскому напрямку. Та тільки московити переплутали: на дворі вже був 2015 рік і тому ешелон, що прибув в Іловайськ був тепло зустрінутий українською артилерією і повністю знищений.

ДЕБАЛЬЦЕВЕ.

14 лютого розпочалось планування виведення частин з Дебальцевого. Як і очікувалося, російські війська не припинили вести активні бойові дії і з настанням зазначеного у Мінських домовленостях часу 00:00 15 лютого. Більш того, користуючись насталим режимом тиші на інших ділянках фронту, противник почав перекидати сили з інших напрямків, одразу вводячи їх у бій. Завдання росіян залишалося незмінним: не дати вийти угрупованню українських військ з Дебальцевого та оточити місто. Протягом 15-го і 16-го лютого противник масово застосовував артилерію і робив спроби блокування українських частин. Максимально активізувалася робота ворожих ДРГ на підступах до міста і всередині його. 

16 лютого, не витримавши вогневого впливу противника, 107 бійців 40-го окремого мотопіхотного батальйону, які утримували 2 опорні пункти на північно-східній околиці Дебальцевого, здалися в полон. Утримувати позиції на 2-х кілометровій ділянці фронту залишилися лише 23 військовослужбовці 95-ї окремої аеромобільної бригади, які посилювали опорні пункти 40-го батальйону.

"40-й батальйон відкрив прохід до Дебальцевого. Це факт. 107 бійців здалися в полон, і рівно через три доби були нам передані протилежною стороною, за їхньою ініціативою, без всяких умов. Це теж факт", — із заяви Начальника генштабу Віктора Муженко.

В той час, коли противник зосередив максимальну кількість сил і засобів в районі Дебальцевого, 57-й окремій мотопіхотній бригаді було поставлено завдання — провести штурмові дії та зайняти Горлівку. Але бригада так і не зрушила з місця.

17 лютого розпочалися вуличні бої в самому Дебальцевому. Противник перекинув підкріплення з боку Стаханова і пробився в місто. В цей час вже проводилась евакуація військ, що проходила в кілька етапів. Вся операція проводилася таємно і майже без зв'язку. Цей фактор вносив деяку нервозність, але перші колони, що виходили, не були помічені противником.

Особовий склад зведеного загону 3-го та 8-го окремих полків спецпризначення, які мали забезпечити відведення підрозділів з району Дебальцевого, внаслідок фізичного та морального виснаження відмовився виконувати завдання, самостійно їх змінюючи та відходячи без наказів у безпечні райони.

Вихід прикривала українська артилерія, що працювала з "великої землі". ЇЇ основним завданням було придушення опорних пунктів та маневрових груп окупанта задля унеможливлення атак на колони, що виходять. В ніч з 18 на 19 лютого основна маса військ покинула місто Дебальцеве і його околиці. Деякі групи прикриття виходили пішки ще кілька днів.

Необхідно відзначити, що події навколо Дебальцеве і в самому місті стали центральною темою для всіх світових каналів новин. Постійні прямі включення з місця подій і суперечлива інформація, яка рясно підігрівалась російськими ЗМІ та інформаційні вкидання російських спецслужб через соцмережі, створили на Заході і навіть в Україні, неправдиву картину подій. Основний упор російська пропаганда і її вірні сателіти робила на те, що з захопленням Логвинового російські війська закінчили оточення українських частин у Дебальцеве і, що єдиний шанс вижити – це здатися на волю Путіну. Одночасно з цим, всередині України, через підконтрольні ЗМІ та підконтрольних політиків, росіянами створювалася паніка метою якої було зламати дух українців і змусити українську владу піти на переговори з Кремлем заради збереження життів «оточених».

Незважаючи на складну обстановку, моральне і фізичне виснаження українських захисників, план виходу з Дебальцевого був реалізований. 

За підрахунками волонтерів Книги пам’яті загиблих за Україну, із 25 січня по 18 лютого 2015 року на Дебальцевському напрямку загинули 268 українських військових із більш як 30 підрозділів270 поранено, 7 взято в полон, 18 пропало безвісти, близько 30% бойової техніки було знищено.

Муженко також наголосив, що під час планування операції з виведення українських сил із Дебальцівського плацдарму тодішній «керівник» батальйону “Донбас” Семен Семенченко поширив інформацію про маршрути.

“В районі 23:30 17 лютого мені передзвонив президент України і каже: “Я тобі зачитаю деякі тези, ти мені скажеш, це схоже на наш план виводу?” І зачитав. Я говорю: “Так. Фактично один до одного, по напрямках. А звідки це?” – “А, це на “Фейсбуці” [Семенченка]”. Тоді я вийшов на командира 128-ї бригади Шапталу, і нам довелося змінювати маршрути. Я думаю, що оприлюднення шляхів виходу може бути об’єктом дослідження військової прокуратури, кримінального провадження”, – зазначив Муженко.

В боях під Дебальцеве, було багато подвигу, але й багато боягузтва та зради. Деякі з цих боягузів і зрадників знімаються в документальних фільмах одіозних політиків в марній спробі виправдатися і перекласти свою провину і відповідальність на інших. Але подвиг тих, хто в таких умовах не злякався та всупереч страху виконав свій обов'язок, безцінний та безпрецедентний. Досі цілком не зрозуміло, як українське військо змогло виконати завдання в Дебальцевому в таких умовах і ще з мінімально можливими втратами?!

Світова громадськість і лідери Європейського Союзу остаточно переконалися в тому, що на Сході України йде справжня російсько-українська війна, результатом чого стала повна політична, військова і фінансова підтримка України. Російській армії було завдано настільки нищівних втрат, що вона відмовилася від подальших наступальних дій. Були укладені Мінські домовленості, завдяки яким Україна виграла час для переозброєння і зміцнення армії. Так само, завдяки Мінську-2 у Заходу з'явився юридичний привід для введення все нових і нових санкцій.

Українцям, останні століття Росія насаджувала свою інтерпретацію українських національних героїв. Росіяни таврували Мазепу, Петлюру, Бандеру і, треба визнати, багато хто з українців вірили і продовжують вірити цій пропаганді. Росія і її агенти всередині України, насаджують українцям меншовартість та пораженство, постійно переконуючи, що ми не вміємо воювати, що армія Росії за два дні дійде до Києва, що в Дебальцеве був котел і в ньому загинули тисячі українців, а "підла влада" все приховує.

capture 094 22022019 174018

Підводячи підсумок, можна сміливо стверджувати, що те, що зробила українська армія під Дебальцеве увійде в історію як одна з найважливіших сторінок в історії незалежної України! У Дебальцівський операції наміри противника було повністю зірвано. Йому не вдалося оточити українські війська та забезпечити собі політичні дивіденди для подальшої експансії. Українські сили утримали бар’єрний рубіж – річку Луганка та закріпилися на плацдармі Луганське-Троїцьке-Попасна. Завдяки мужності та героїзму українських солдатів і офіцерів при обороні Дебальцівського плацдарму запланований масовий наступ російських військ було зупинено.

Упорядник: Сергій Вітер


Джерела:

Роман Ковальов — Дебальцівський кошмар для Путіна;

Роковини Дебальцева: аналіз головної битви 2015-го Генштабом ЗСУ

Youtube канал Генерального штабу ЗСУ

Вікіпедія. Вільна енциклопедія

Дебальцевський щоденник. Битва за Логвинове

Бої за Дебальцеве – хроніки пекельного 2014-го року

Цензор.нет

Список загиблих українських військових 1. Андруcенко Сергій Олександрович, 13-й окремий мотопіхотний батальйон (1-а окрема танкова бригада). Загинув 30.01.2015
2. Антоненко Василь Миколайович, 25-й окремий мотопіхотний батальйон. Загинув 15.02.2015
3. Асмолов Андрій Вікторович, 40-й окремий мотопіхотний батальйон (17-а окрема танкова бригада). Загинув 12.02.2015
4. Бакал Анатолій Іванович, 40-й окремий мотопіхотний батальйон (17-а окрема танкова бригада). Загинув 28.01.2015
5. Балюк Михайло Борисович, 7-а окрема автомобільна санітарна рота. Загинув 09.02.2015
6. Барановський Василь Володимирович, 44-а окрема артилерійська бригада. Зник безвісти 29.01.2015
7. Барвін Дмитро Володимирович, 101-а окрема бригада охорони ГШ. Загинув 16.02.2015
8. Батурін Олександр Валентинович, 30-а окрема механізована бригада. Загинув 31.01.2015
9. Бахмач Володимир Степанович, 13-й окремий мотопіхотний батальйон (1-а окрема танкова бригада). Зник безвісти 17.02.2015
10. Башняк Роман Васильович, 30-а окрема механізована бригада. Загинув 31.01.2015
11. Белима Микола Григорович, 40-й окремий мотопіхотний батальйон (17-а окрема танкова бригада). Помер від поранень 18.02.2015
12. Бердес Олександр Миколайович, 30-а окрема механізована бригада. Зник безвісти 09.02.2015
13. Бєляєв Сергій Володимирович, 2-й батальйон спеціального призначення НГУ Донбас. Загинув 31.01.2015
14. Білак Василь В’ячеславович, 128-а окрема гірсько-піхотна бригада. Зник безвісти 09.02.2015
15. Білокінь Олександр Вікторович, 30-а окрема механізована бригада. Помер від хвороби 24.02.2015
16. Бойко Ігор Дмитрович, 128-а окрема гірсько-піхотна бригада. Загинув 30.01.2015
17. Бондар Василь Васильович, 128-а окрема гірсько-піхотна бригада. Загинув 12.02.2015
18. Бондар Віктор Миколайович, 128-а окрема гірсько-піхотна бригада. Загинув 28.01.2015
19. Браух Андрій Васильович, 30-а окрема механізована бригада. Загинув 12.02.2015
20. Бригинець Олександр Валентинович, 13-й окремий мотопіхотний батальйон (1-а окрема танкова бригада). Загинув 30.01.2015
21. Будніков Анатолій Миколайович, 30-а окрема механізована бригада. Загинув 18.02.2015
22. Буйновський Ігор Анатолійович, 13-й окремий мотопіхотний батальйон (1-а окрема танкова бригада). Загинув 28.01.2015
23. Буслаєв Олексій Георгійович, 30-а окрема механізована бригада. Зник безвісти 06.02.2015
24. Бутенко Микола Валерійович, 55-й окремий автомобільний батальйон. Загинув 15.02.2015
25. Бутусов Юрій Юрійович, 3-й окремий полк спеціального призначення. Загинув 16.02.2015
26. Вакуленко Олександр Іванович, 40-й окремий мотопіхотний батальйон (17-а окрема танкова бригада). Загинув 15.02.2015
27. Вакульчук Олексій Олексійович, 17-а окрема танкова бригада. Загинув 06.02.2015
28. Василенко Святослав Вікторович, 330-й центральний вузол фельд’єгерсько-поштового зв’язку ГШ ЗСУ. Зник безвісти 09.02.2015
29. Венгер Олександр Анатолійович, 54-й окремий розвідувальний батальйон. Загинув 25.01.2015
30. Вербецький Роман Васильович, 30-а окрема механізована бригада. Загинув 31.01.2015
31. Вергай Віталій Миколайович, 128-а окрема гірсько-піхотна бригада. Загинув 06.02.2015
32. Вовк Богдан Ігорович, Харківська окрема бригада оперативного призначення, Східне ОТО НГУ. Зник безвісти 17.02.2015
33. Войцеховський Віктор Вікторович, 40-й окремий мотопіхотний батальйон (17-а окрема танкова бригада). Загинув 27.01.2015
34. Волошин Ігор Олексійович, 30-а окрема механізована бригада. Загинув 31.01.2015
35. Гаврилюк Ігор Володимирович, 30-а окрема механізована бригада. Загинув 18.02.2015
36. Гаврилюк Сергій Вікторович, 15-й окремий гірсько-піхотний батальйон. Загинув 15.02.2015
37. Гайченя Микола Борисович, 30-а окрема механізована бригада. Загинув 18.02.2015
38. Гарбарчук Тарас Анатолійович, 30-а окрема механізована бригада. Зник безвісти 29.01.2015
39. Герасевич Євгеній Анатолійович, 128-а окрема гірсько-піхотна бригада. Зник безвісти 17.02.2015
40. Гирич Віталій Анатолійович, 13-й окремий мотопіхотний батальйон (1-а окрема танкова бригада). Загинув 14.02.2015
41. Гирман Сергій Миколайович, 40-й окремий мотопіхотний батальйон (17-а окрема танкова бригада). Зник безвісти 12.02.2015
42. Говоруха Олександр Миколайович, 55-а окрема артилерійська бригада. Помер від поранень 15.02.2015
43. Голик Анатолій Михайлович, 101-а окрема бригада охорони ГШ. Загинув 27.01.2015
44. Голік Руслан Валерійович, 40-й окремий мотопіхотний батальйон (17-а окрема танкова бригада). Зник безвісти 13.02.2015
45. Головатий Максим Сергійович, 13-й окремий мотопіхотний батальйон (1-а окрема танкова бригада). Загинув 18.02.2015
46. Головін Дмитро Володимирович, 17-а окрема танкова бригада. Загинув 01.02.2015
47. Голота Володимир Михайлович, 128-а окрема гірсько-піхотна бригада. Загинув 25.01.2015
48. Голуб Аркадій Юрійович, 25-й окремий мотопіхотний батальйон. Загинув 31.01.2015
49. Григоришин Михайло Васильович, 15-й окремий гірсько-піхотний батальйон. Загинув 31.01.2015
50. Грицай Олександр Васильович, 25-й окремий мотопіхотний батальйон. Загинув 06.02.2015
51. Гриценко Василь Миколайович, Харківська бригада оперативного призначення, Східне ОТО НГУ. Зник безвісти 18.02.2015
52. Грубий Анатолій Васильович, 128-а окрема гірсько-піхотна бригада. Загинув 18.02.2015
53. Грушко Роман Миколайович, 30-а окрема механізована бригада. Загинув 09.02.2015
54. Гултур Денис Анатолійович, 25-й окремий мотопіхотний батальйон. Загинув 02.02.2015
55. Гуріч Сергій Миколайович, 25-й окремий мотопіхотний батальйон. Загинув 02.02.2015
56. Гуртов Олексій Анатолійович, 128-а окрема гірсько-піхотна бригада. Зник безвісти 09.02.2015
57. Демчук Василь Гервасієвич, 30-а окрема механізована бригада. Зник безвісти 09.02.2015
58. Денисів Ігор Іванович, 15-й окремий гірсько-піхотний батальйон. Загинув 01.02.2015
59. Денисюк Василь Захарович, 17-а окрема танкова бригада. Загинув 01.02.2015
60. Дідух Володимир Васильович, 128-а окрема гірсько-піхотна бригада. Загинув 31.01.2015
61. Дідушко Олег Анатолійович, Окрема Галицька бригада, Західне ОТО НГУ. Загинув 07.02.2015
62. Добрань Андрій Дмитрович, 101-а окрема бригада охорони ГШ. Загинув 07.02.2015
63. Довгий Олег Іванович, 15-й окремий гірсько-піхотний батальйон. Загинув 31.01.2015
64. Домченко Владислав Анатолійович, Батальйон патрульної служби міліції особливого призначення Львів ГУМВС України у Львівській області. Зник безвісти 13.02.2015
65. Дужик Євген Євгенович, 55-а окрема артилерійська бригада. Загинув 14.02.2015
66. Єлефтеріаді Валерій Степанович, 40-й окремий мотопіхотний батальйон (17-а окрема танкова бригада). Загинув 13.02.2015
67. Єрощенко Олександр Сергійович, 95-а окрема аеромобільна бригада. Загинув 14.02.2015
68. Єфименко В’ячеслав Олександрович, 25-й окремий мотопіхотний батальйон. Загинув 28.01.2015
69. Живкович Владислав Хайдарович, 25-й окремий мотопіхотний батальйон. Загинув 18.02.2015
70. Жук Микола Вікторович, 128-а окрема гірсько-піхотна бригада. Загинув 25.01.2015
71. Жук Олег Олегович, 17-а окрема танкова бригада. Зник безвісти 17.02.2015
72. Завірюхін Ігор Анатолійович, 25-й окремий мотопіхотний батальйон. Загинув 30.01.2015
73. Задорожний Василь Богданович, Медична рота Північного Київського територіального управління НГУ. Загинув 09.02.2015
74. Законов Василь Ігорович, 101-а окрема бригада охорони ГШ. Загинув 07.02.2015
75. Заплітний Дмитро Іванович, 128-а окрема гірсько-піхотна бригада. Загинув 28.01.2015
76. Зеленський Олександр Михайлович, 13-й окремий мотопіхотний батальйон (1-а окрема танкова бригада). Загинув 28.01.2015
77. Зерній Євген Анатолійович, 92-а окрема механізована бригада. Загинув 05.02.2015
78. Зозуля Максим Петрович, 40-й окремий мотопіхотний батальйон (17-а окрема танкова бригада). Загинув 11.02.2015
79. Іваничко Михайло Йосипович, 101-а окрема бригада охорони ГШ. Загинув 16.02.2015
80. Іволга Сергій Олексійович, 17-а окрема танкова бригада. Загинув 13.02.2015
81. Іскандаров Віталій Нуралійович, 57-а окрема мотопіхотна бригада. Зник безвісти 06.02.2015
82. Каменюк Олександр Олександрович, Cпеціальний підрозділ Грифон УМВС Полтавської області. Зник безвісти 18.02.2015
83. Камінський Андрій Ігорович, 2-й батальйон спеціального призначення НГУ Донбас. Загинув 12.02.2015
84. Каморников Денис Миколайович, 17-а окрема танкова бригада. Загинув 13.02.2015
85. Капуш Олександр Васильович, 15-й окремий гірсько-піхотний батальйон. Загинув 06.02.2015
86. Капчур Андрій Володимирович, 128-а окрема гірсько-піхотна бригада. Загинув 25.01.2015
87. Карнаухов Микола Миколайович, 57-а окрема мотопіхотна бригада. Зник безвісти 06.02.2015
88. Карпо Сергій Едуардович, Батальйон патрульної служби міліції особливого призначення Артемівськ. Зник безвісти 13.02.2015
89. Катішов Віталій Федорович, 30-а окрема механізована бригада. Зник безвісти 09.02.2015
90. Кацабін Сергій Борисович, Медична рота Північного Київського територіального управління НГУ. Загинув 09.02.2015
91. Качкалда Микола Миколайович, 44-а окрема артилерійська бригада. Загинув 29.01.2015
92. Кисельов Денис Вячеславович, 128-а окрема гірсько-піхотна бригада. Загинув 18.02.2015
93. Кінах Олександр Васильович, 128-а окрема гірсько-піхотна бригада. Зник безвісти 18.02.2015
94. Кіндзера Євгеній Йосипович, 17-а окрема танкова бригада. Загинув 17.02.2015
95. Клочан Олександр Вікторович, 101-а окрема бригада охорони ГШ. Загинув 07.02.2015
96. Кобченко Олег Олександрович, 30-а окрема механізована бригада. Зник безвісти 16.02.2015
97. Коваль Олег Володимирович, 101-а окрема бригада охорони ГШ. Загинув 17.02.2015
98. Коваль Олег Миколайович, 128-а окрема гірсько-піхотна бригада. Загинув 16.02.2015
99. Ковальов Костянтин Георгійович, 2-й батальйон спеціального призначення НГУ Донбас. Загинув 31.01.2015
100. Ковальчук Микола Михайлович, 128-а окрема гірсько-піхотна бригада. Загинув 01.02.2015
101. Ковальчук Юрій Анатолійович, 30-а окрема механізована бригада. Загинув 31.01.2015
102. Ковач Адальберт Адальбертович, 128-а окрема гірсько-піхотна бригада. Загинув 25.01.2015
103. Козак Віктор Олександрович, 144-й окремий батальйон РХБ захисту. Загинув 15.02.2015
104. Козаченко Денис Юрійович, 40-й окремий мотопіхотний батальйон (17-а окрема танкова бригада). Зник безвісти 18.02.2015
105. Козичка Роман Іванович, 128-а окрема гірсько-піхотна бригада. Загинув 18.02.2015
106. Козлов Юрій Вікторович, 40-й окремий мотопіхотний батальйон (17-а окрема танкова бригада). Помер від поранень 09.02.2015
107. Колесник Віталій Павлович, 13-й окремий мотопіхотний батальйон (1-а окрема танкова бригада). Загинув 30.01.2015
108. Комаров Олексій Миколайович, 30-а окрема механізована бригада. Загинув 12.02.2015
109. Кондратюк Олексій Вікторович, 128-а окрема гірсько-піхотна бригада. Загинув 18.02.2015
110. Конопльов Андрій Анатолійович, 15-й окремий гірсько-піхотний батальйон. Загинув 24.01.2015
111. Кончевич Тарас Григорович, Окрема Галицька бригада, Західне ОТО НГУ. Загинув 09.02.2015
112. Копиця Олександр Вікторович, 2-й батальйон спеціального призначення НГУ Донбас. Загинув 31.01.2015
113. Коренівський Віктор Анатолійович, 128-а окрема гірсько-піхотна бригада. Зник безвісти 18.02.2015
114. Корота Євген Миколайович, 30-а окрема механізована бригада. Загинув 09.02.2015
115. Кость Ярослав Васильович, 128-а окрема гірсько-піхотна бригада. Загинув 12.02.2015
116. Кравченко Віталій Олегович, 128-а окрема гірсько-піхотна бригада. Загинув 07.02.2015
117. Кравченко Євгеній Анатолійович, 13-й окремий мотопіхотний батальйон (1-а окрема танкова бригада). Загинув 31.01.2015
118. Кравченко Олександр Анатолійович, 30-а окрема механізована бригада. Загинув 09.02.2015
119. Кравченко Олександр Дмитрович, 169-й навчальний центр Сухопутних військ. Загинув 12.02.2015
120. Красноголовець Олександр Олександрович, 30-а окрема механізована бригада. Загинув 18.02.2015
121. Кулініч Андрій Григорович, 30-а окрема механізована бригада. Загинув 18.02.2015
122. Куслій Олег Григорович, 13-й окремий мотопіхотний батальйон (1-а окрема танкова бригада). Загинув 18.02.2015
123. Кучер Валерій Анатолійович, 55-й окремий автомобільний батальйон. Зник безвісти 17.02.2015
124. Кушнір Олег Володимирович, 128-а окрема гірсько-піхотна бригада. Загинув 18.02.2015
125. Лабань Роман Олегович, Окремий полк спеціального призначення, Західне ОТО НГУ. Помер від поранень 17.02.2015
126. Лабуткін Дмитро Віталійович, Телерадіокомпанія МОУ Бриз ВМС ЗСУ. Зник безвісти 16.02.2015
127. Лаговський Віктор Анатолійович, Батальйон патрульної служби міліції особливого призначення Артемівськ. Зник безвісти 13.02.2015
128. Лагунов Дмитро Анатолійович, Медична рота Північного Київського територіального управління НГУ. Загинув 09.02.2015
129. Лебеденко Іван Анатолійович, 169-й навчальний центр Сухопутних військ. Загинув 24.01.2015
130. Лебедєв Андрій Володимирович, 13-й окремий мотопіхотний батальйон (1-а окрема танкова бригада). Загинув 29.01.2015
131. Леврінц Олександр Юрійович, 128-а окрема гірсько-піхотна бригада. Загинув 25.01.2015
132. Лепеха Андрій Анатолійович, Центральне управління забезпечення паливно-мастильними матеріалами Тилу Збройних Сил України. Загинув 17.02.2015
133. Лехмінко Ігор Ігорович, Батальйон патрульної служби міліції особливого призначення Львів ГУМВС України у Львівській області. Загинув 13.02.2015
134. Лимарь Олександр Миколайович, 30-а окрема механізована бригада. Загинув 31.01.2015
135. Лісовенко Дмитро Іванович, 40-й окремий мотопіхотний батальйон (17-а окрема танкова бригада). Загинув 12.02.2015
136. Лістровий Олександр Михайлович, 25-й окремий мотопіхотний батальйон. Помер від поранень 30.01.2015
137. Лопацький Федір Миколайович, 128-а окрема гірсько-піхотна бригада. Загинув 25.01.2015
138. Лотоцький Віталій Зіновійович, 128-а окрема гірсько-піхотна бригада. Загинув 17.02.2015
139. Лялевич Сергій Франсович, 30-а окрема механізована бригада. Зник безвісти 09.02.2015
140. Магомедов Кадир Кримханович, 2-й батальйон спеціального призначення НГУ Донбас. Загинув 31.01.2015
141. Мажуга Микола Анатолійович, 17-а окрема танкова бригада. Помер від поранень 03.02.2015
142. Макаренко Антон Миколайович, 330-й центральний вузол фельд’єгерсько-поштового зв’язку ГШ ЗСУ. Зник безвісти 09.02.2015
143. Мар’єнко Сергій Вікторович, 128-а окрема гірсько-піхотна бригада. Загинув 30.01.2015
144. Марквас Ігор Йосипович, 79-а окрема аеромобільна бригада. Загинув 12.02.2015
145. Маркусь Віктор Васильович, 128-а окрема гірсько-піхотна бригада. Зник безвісти 18.02.2015
146. Мартиненко Олександр Євгенович, 128-а окрема гірсько-піхотна бригада. Загинув 07.02.2015
147. Марченко Олексій Вікторович, 30-а окрема механізована бригада. Загинув 31.01.2015
148. Матусевич Сергій Андрійович, 15-й окремий гірсько-піхотний батальйон. Загинув 31.01.2015
149. Медведєв Геннадій Вікторович, 40-й окремий мотопіхотний батальйон (17-а окрема танкова бригада). Зник безвісти 18.02.2015
150. Мельник Андрій Іванович, 13-й окремий мотопіхотний батальйон (1-а окрема танкова бригада). Загинув 29.01.2015
151. Мельник Володимир Михайлович, 17-а окрема танкова бригада. Загинув 14.02.2015
152. Мельничук Роман Вікторович, 2-й батальйон спеціального призначення НГУ Донбас. Загинув 12.02.2015
153. Микитюк Микола Петрович, 30-а окрема механізована бригада. Загинув 06.02.2015
154. Мироненко Віктор Миколайович, 17-а окрема танкова бригада. Загинув 17.02.2015
155. Михайлов Віталій Володимирович, 15-й окремий гірсько-піхотний батальйон. Загинув 30.01.2015
156. Місків Артур Валерійович, 40-й окремий мотопіхотний батальйон (17-а окрема танкова бригада). Загинув 10.02.2015
157. Мокляк Олександр Сергійович, 57-а окрема мотопіхотна бригада. Загинув 06.02.2015
158. Москаленко Сергій Миколайович, 25-й окремий мотопіхотний батальйон. Загинув 31.01.2015
159. Музика Артур Сергійович, Головне управління зв’язку та інформаційних систем ГШ ЗСУ. Зник безвісти 09.02.2015
160. Мунаєв Іса Ах’ядович, Міжнародний миротворчий батальйон ім Джохара Дудаєва. Загинув 01.02.2015
161. Мякотін Сергій Павлович, 2-й батальйон спеціального призначення НГУ Донбас. Загинув 31.01.2015
162. Науменко Олег Геннадійович, Корюківський райвідділ міліції УМВС України в Чернігівській області. Зник безвісти 16.02.2015
163. Недоводієв Микита Олександрович, 101-а окрема бригада охорони ГШ. Зник безвісти 09.02.2015
164. Нищик Руслан Петрович, 30-а окрема механізована бригада. Загинув 06.02.2015
165. Новак Ігор Володимирович, 30-а окрема механізована бригада. Загинув 06.02.2015
166. Овчарук Максим Валерійович, Медична рота Північного Київського територіального управління НГУ. Загинув 09.02.2015
167. Онопрієнко Олександр Валерійович, 13-й окремий мотопіхотний батальйон (1-а окрема танкова бригада). Загинув 30.01.2015
168. Орловський Петро Орестович, 40-й окремий мотопіхотний батальйон (17-а окрема танкова бригада). Загинув 13.02.2015
169. Орляк Олександр Володимирович, 128-а окрема гірсько-піхотна бригада. Загинув 06.02.2015
170. Осташевський Олексій Сергійович, 17-а окрема танкова бригада. Загинув 01.02.2015
171. Остяк Василь Володимирович, 128-а окрема гірсько-піхотна бригада. Загинув 17.02.2015
172. Отрішко В’ячеслав Миколайович, 42-й окремий мотопіхотний батальйон (57-а окрема мотопіхотна бригада). Загинув 26.01.2015
173. Охмак Іван Миколайович, 128-а окрема гірсько-піхотна бригада. Загинув 02.02.2015
174. Павленко Роман Віталійович, 40-й окремий мотопіхотний батальйон (17-а окрема танкова бригада). Загинув 17.02.2015
175. Павлов Ігор Миколайович, Військовий інститут телекомунікацій та інформатизації Державного університету телекомунікацій. Зник безвісти 09.02.2015
176. Павлюк Олег В’ячеславович, 40-й окремий мотопіхотний батальйон (17-а окрема танкова бригада). Зник безвісти 13.02.2015
177. Палай Андрій Йосифович, 15-й окремий гірсько-піхотний батальйон. Загинув 08.02.2015
178. Панчук Володимир Феліксович, 2-й батальйон спеціального призначення НГУ Донбас. Загинув 12.02.2015
179. Пастухов Олександр Миколайович, 128-а окрема гірсько-піхотна бригада. Загинув 18.02.2015
180. Питак Володимир Теодорович, 128-а окрема гірсько-піхотна бригада. Загинув 25.01.2015
181. Плацинський Павло Янович, 30-а окрема механізована бригада. Зник безвісти 09.02.2015
182. Покладов Андрій Євгенович, 15-й окремий гірсько-піхотний батальйон. Загинув 19.02.2015
183. Покрищенко Микола Миколайович, 55-й окремий автомобільний батальйон. Загинув 11.02.2015
184. Поліщук Анатолій Олександрович, 2-й батальйон спеціального призначення НГУ Донбас. Загинув 12.02.2015
185. Полупанов Володимир Іванович, 128-а окрема гірсько-піхотна бригада. Загинув 06.02.2015
186. Попик Віктор Петрович, 13-й окремий мотопіхотний батальйон (1-а окрема танкова бригада). Загинув 17.02.2015
187. Попов Олександр Олександрович, 40-й окремий мотопіхотний батальйон (17-а окрема танкова бригада). Загинув 24.01.2015
188. Порфир’єв Віталій Сергійович, 25-й окремий полк матеріального забезпечення. Помер від поранень 20.02.2015
189. Постолакі Віталій Андрійович, 128-а окрема гірсько-піхотна бригада. Загинув 12.02.2015
190. Прошак Андрій Васильович, 15-й окремий гірсько-піхотний батальйон. Загинув 31.01.2015
191. Реута Андрій Олександрович, 2-й батальйон спеціального призначення НГУ Донбас. Загинув 31.01.2015
192. Романчук Сергій Михайлович, 30-а окрема механізована бригада. Зник безвісти 09.02.2015
193. Рябко Максим Олександрович, 15-й окремий гірсько-піхотний батальйон. Загинув 06.02.2015
194. Рясков Микола Васильович, 40-й окремий мотопіхотний батальйон (17-а окрема танкова бригада). Зник безвісти 13.02.2015
195. Сабадаш Андрій Васильович, 25-й окремий мотопіхотний батальйон. Загинув 02.02.2015
196. Сабов Руслан Миколайович, 128-а окрема гірсько-піхотна бригада. Загинув 18.02.2015
197. Саган Сергій Іванович, 30-а окрема механізована бригада. Загинув 17.02.2015
198. Садовець Віктор Анатолійович, 30-а окрема механізована бригада. Зник безвісти 31.01.2015
199. Самойленко Володимир Іванович, 2-й батальйон спеціального призначення НГУ Донбас. Загинув 12.02.2015
200. Свищ Сергій Сергійович, 54-й окремий розвідувальний батальйон. Загинув 25.01.2015
201. Селищев Олексій Сергійович, 17-а окрема танкова бригада. Загинув 03.02.2015
202. Семенін Руслан Іванович, 13-й окремий мотопіхотний батальйон (1-а окрема танкова бригада). Помер від поранень 23.05.2016 (до Книги памяті не внесений)
203. Семенов В’ячеслав Анатолійович, Могилів-Подільський прикордонний загін. Помер від поранень 17.02.2015
204. Синчак Анатолій Анатолійович, 13-й окремий мотопіхотний батальйон (1-а окрема танкова бригада). Загинув 17.02.2015
205. Сич Тарас Степанович, 25-й окремий мотопіхотний батальйон. Загинув 13.02.2015
206. Слонський Анатолій Володимирович, 128-а окрема гірсько-піхотна бригада. Загинув 07.02.2015
207. Сніжок Ігор Сергійович, Командування Сухопутних Сил ЗСУ. Загинув 02.02.2015
208. Совлич Роман Йосипович, 128-а окрема гірсько-піхотна бригада. Зник безвісти 09.02.2015
209. Соломаха Олег Володимирович, 13-й окремий мотопіхотний батальйон (1-а окрема танкова бригада). Загинув 31.01.2015
210. Соснюк Віктор Володимирович, 169-й навчальний центр Сухопутних військ. Загинув 17.02.2015
211. Сохацький Андрій Володимирович, 128-а окрема гірсько-піхотна бригада. Загинув 30.01.2015
212. Стадник Микола Степанович, 15-й окремий гірсько-піхотний батальйон. Помер від поранень 02.02.2015
213. Старченко Павло Олександрович, 13-й окремий мотопіхотний батальйон (1-а окрема танкова бригада). Загинув 30.01.2015
214. Степанок Володимир Іванович, 42-й окремий мотопіхотний батальйон (57-а окрема мотопіхотна бригада). Загинув 26.01.2015
215. Стрєлець Дмитро Анатолійович, Батальйон патрульної служби міліції особливого призначення Артемівськ. Загинув 13.02.2015
216. Стукало Олег Юрійович, 128-а окрема гірсько-піхотна бригада. Зник безвісти 18.02.2015
217. Ступак Іван Станіславович, 25-й окремий мотопіхотний батальйон. Загинув 29.01.2015
218. Суліма Анатолій Володимирович, 7-а окрема автомобільна санітарна рота. Загинув 09.02.2015
219. Суслик Володимир Михайлович, 79-а окрема аеромобільна бригада. Загинув 12.02.2015
220. Сухенко Сергій Михайлович, 30-а окрема механізована бригада. Загинув 09.02.2015
221. Сущук Микола Володимирович, 30-а окрема механізована бригада. Зник безвісти 12.02.2015
222. Тербан Олександр Васильович, 128-а окрема гірсько-піхотна бригада. Загинув 30.01.2015
223. Терновий Дмитро Олександрович, Департамент внутрішньої безпеки МВС України. Загинув 10.02.2015
224. Тимошенко Роман Васильович, 101-а окрема бригада охорони ГШ. Загинув 16.02.2015
225. Тимченко Руслан Олегович, 128-а окрема гірсько-піхотна бригада. Загинув 30.01.2015
226. Ткаченко Руслан Андрійович, 128-а окрема гірсько-піхотна бригада. Загинув 25.01.2015
227. Ткачук Костянтин В’ячеславович, 17-а окрема танкова бригада. Загинув 01.02.2015
228. Товт Шандор Ерниевич, 128-а окрема гірсько-піхотна бригада. Загинув 17.02.2015
229. Томилко Іван Миколайович, 13-й окремий мотопіхотний батальйон (1-а окрема танкова бригада). Загинув 30.01.2015
230. Трепко Владислав Віталійович, 30-а окрема механізована бригада. Загинув 12.02.2015
231. Федитник Віталій Валерійович, 3-й окремий полк спеціального призначення. Загинув 16.02.2015
232. Федорченко Сергій Сергійович, 40-й окремий мотопіхотний батальйон (17-а окрема танкова бригада). Загинув 12.02.2015
233. Фролов Олександр Миколайович, 15-й окремий гірсько-піхотний батальйон. Загинув 16.02.2015
234. Харитонов Сергій Миколайович, 13-й окремий мотопіхотний батальйон (1-а окрема танкова бригада). Загинув 30.01.2015
235. Харитонюк Віталій Ігорович, 30-а окрема механізована бригада. Загинув 09.02.2015
236. Химич Віталій Іванович, 128-а окрема гірсько-піхотна бригада. Зник безвісти 17.02.2015
237. Хіврич Сергій Олександрович, 15-й окремий гірсько-піхотний батальйон. Загинув 24.01.2015
238. Хоречко Микола Степанович, 30-а окрема механізована бригада. Зник безвісти 29.01.2015
239. Хорошковський В’ячеслав Дмитрович, Харківська окрема бригада оперативного призначення, Східне ОТО НГУ. Зник безвісти 18.02.2015
240. Циганок Сергій Анатолійович, 330-й центральний вузол фельд’єгерсько-поштового зв’язку ГШ ЗСУ. Зник безвісти 09.02.2015
241. Чабан Сергій Петрович, Харківська бригада оперативного призначення, Східне ОТО НГУ. Загинув 18.02.2015
242. Чабанчук Денис Миколайович, 15-й окремий гірсько-піхотний батальйон. Загинув 18.02.2015
243. Человський Дмитро Миколайович, 17-а окрема танкова бригада. Загинув 01.02.2015
244. Черепаха Олександр Іванович, 30-а окрема механізована бригада. Загинув 31.01.2015
245. Черненко Максим Зеновійович, 25-й окремий мотопіхотний батальйон. Загинув 15.02.2015
246. Чернявський Олександр Іванович, 144-й окремий батальйон РХБ захисту. Загинув 15.02.2015
247. Чорнобай Роман Богданович, 128-а окрема гірсько-піхотна бригада. Зник безвісти 09.02.2015
248. Чумак Віталій Миколайович, 15-й окремий гірсько-піхотний батальйон. Загинув 08.02.2015
249. Чумак Дмитро Сергійович, 25-й окремий мотопіхотний батальйон. Загинув 15.02.2015
250. Шайдюк Віталій Вікторович, 25-й окремий мотопіхотний батальйон. Загинув 02.02.2015
251. Шахрай Олександр Васильович, 30-а окрема механізована бригада. Зник безвісти 29.01.2015
252. Шверненко Євген Валерійович, 57-а окрема мотопіхотна бригада. Зник безвісти 06.02.2015
253. Шевцов Олександр Михайлович, 15-й окремий гірсько-піхотний батальйон. Загинув 24.01.2015
254. Шевченко Олег Іванович, 40-й окремий мотопіхотний батальйон (17-а окрема танкова бригада). Зник безвісти 12.02.2015
255. Шелупець Дмитро Вікторович, 2-й об’єднаний польовий вузол зв’язку ГШ. Помер від поранень 11.02.2015
256. Шептицький Петро Миколайович, 30-а окрема механізована бригада. Загинув 18.02.2015
257. Шкредь Сергій Олексійович, 15-й окремий гірсько-піхотний батальйон. Помер від поранень 22.03.2015
258. Шмалько Олександр Васильович, 57-а окрема мотопіхотна бригада. Помер від хвороби 17.05.2015
259. Шульга Володимир Олександрович, 30-а окрема механізована бригада. Зник безвісти 12.02.2015
260. Шумило Анатолій Іванович, 57-а окрема мотопіхотна бригада. Загинув 17.02.2015
261. Щепанський Олег Володимирович, 30-а окрема механізована бригада. Зник безвісти 18.02.2015
262. Щербина Ігор Іванович, 40-й окремий мотопіхотний батальйон (17-а окрема танкова бригада). Зник безвісти 16.02.2015
263. Юханов Євген Георгійович, ГУМВС України в Донецькій області. Загинув 10.02.2015
264. Юхимчук Олександр Володимирович, 30-а окрема механізована бригада. Помер від хвороби 24.01.2015
265. Яковенко Іван Вікторович, 17-а окрема танкова бригада. Загинув 29.01.2015
266. Яневич Володимир Анатолійович, 3568-а зенітна технічна ракетна база. Загинув 15.02.2015
267. Янченко Дмитро Олександрович, 2-й об’єднаний польовий вузол зв’язку ГШ. Загинув 03.02.2015
268. Яцьков Олександр Сергійович, 40-й окремий мотопіхотний батальйон (17-а окрема танкова бригада). Загинув 17.02.2015

Московія, Війни, Історія, Україна, Московсько-Українські війни

Допомога проекту

На сайті 77 гостей та користувачі відсутні

Created with YOOtheme Pro

Оформлення: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

При повному або частковому використанні матеріалів посилання на http://prosvit.in.ua/ обов'язкове
Copyright © 2018-2019 ПроСвіт 
Всі права застережені