Наурская осада 1774 года

Оборона Наурской станицы моздокскими казаками десятого июня 1774 года представляет собой один из тех подвигов, которые, не имея большого политического и военного значения, вместе с тем невольно останавливают на себе внимание и современников и потомства, поражая ум и воображение. И в летописях царствования великой императрицы русской, столь славного богатырскими делами, и в летописях кавказской войны этот эпизод должен занять место между славными подвигами, прославившими русское имя.

Станица Червлёная, фото конец 19 векаВ начале июня 1774 года крепость Моздок потрясло известие: сильный турецкий корпус со множеством примкнувших к нему горских отрядов вышел в поход с целью выжечь все русские поселения по Тереку. Моздокский гарнизон приготовился к бою. Из соседних станиц для обороны крепости стали прибывать казаки. Их жены и дети, со всем имуществом, которое можно было увезти, выехали в Наур. Туда же с малыми силами отправился полковник Савельев, чтобы успокоить семьи казаков и защитить их в случае нападения незначительных вражеских отрядов, которые могли действовать отдельно от основных сил.

Московія, Історія, Козацтво

Детальніше:Наурская осада 1774 года

Терське козаче військо

ГребінціТерське козацтво своїм корінням сягає в глибину століть. Його утворення було в значній мірі результатом Московської експансії у Закавказзі. Донські, волзькі і яіцкі козаки у складі передових загонів брали участь в походах Московської держави на Північний Кавказ. За наказом воєвод Бабічева і Простасьєва служиві люди в 1567 році звели укріплення Терки (Терське місто, спочатку Тюменській острог). Через 10 років астраханський воєвода Лук'ян Новосильців перебудував його і заснував сильну на ті часи фортецю, гарнізон якої склали сімейні козаки і стрільці. У середині XVI сторіччя, Андрій Шадра, отаман Донських козаків, привів три сотні козаків на кумицькі землі, заснувавши місто Андрєєв. Одним з приводів вчинку Шадри можливо були кепські відносини з Єрмаком. Поселенці поклали початок війська Гребінського, не обтяжучи себе службою якомусь государю і вважаючи за краще мати з усіма союзницькі відносини.

Московія, Історія, Козаки, Козацтво

Детальніше:Терське козаче військо

Поход отряда Полковника Карягина

17-й Егереский Его Величества полк 

(лето 1805 года) 

Геройская смерть солдата 17-го егерского полка

В то время когда на полях Европы росла слава императора Франции Наполеона, а российские войска, сражавшиеся против французов, совершали новые подвиги во славу Российского оружия, на другом конце света, на Кавказе те же российские солдаты и офицеры вершили не менее славные дела. Одну из золотых страниц в истории Кавказских войн вписал полковник 17-го егерского полка Карягин и его отряд.

Московія, Війни, Походи, Історія

Детальніше:Поход отряда Полковника Карягина

Котляревский, Пётр Степанович

«ИДЕМ, БРАТЦЫ, И РАЗОБЬЕМ!» 

Тебя я воспою, герой, 
О, Котляревский, бич Кавказа! 
Куда ни мчался ты грозой – 
Твой путь, как черная зараза, 
Губил, ничтожил племена… 
Ты здесь покинул саблю мести, 
Тебя не радует война; 
Скучая миром, в язвах чести, 
Вкушаешь праздный ты покой 
И тишину домашних долов. 

А.С.Пушкин «Кавказский пленник» 

Имя героя Российско-Персидской войны 1804-1813 гг. генерала Котляревского современному читателю неизвестно, хотя на протяжении XIX века во всех энциклопедиях ему посвящали большие статьи, называли «генерал-метеор» и «кавказский Суворов». 

Во многом такой безвестности способствовала Отечественная война 1812 года, когда наполеоновская тема отодвинула на задний план все другие сражения и победы российских войск. Чувствуя это генерал под конец жизни писал: «Кровь русская, пролитая в Азии, на берегах Аракса и Каспия, не менее драгоценна, чем пролитая в Европе на берегах Москвы и Сены, а пули галлов и персиян причиняют одинаковые страдания». 

Котляревский Петр СтепановичРодился Петр Степанович Котляревский в 1782 году в слободе Ольховатка Харьковского наместничества в 42 верстах от Волчанска.  Отец будущего генерала был сельский священник из безземельных дворян Воронежской губернии. 

Московія, Війни, Історія, Петро Котляревський

Детальніше:Котляревский, Пётр Степанович

Озовське козацьке військо

Озовський козак

Азовське (Озовське) козацьке військо існувало з 1828 по 1862 рік. Воно було утворене з козаків Задунайської Січі, що у 1828 році на чолі з Йосипом Гладким перейшли з Туреччини на бік Російської імперії.

Перед російсько-турецькою війною 1828-1829 років 1 500 козаків було поселено на узбережжі Азовського моря і з них сформовано Окреме Запорозьке військо. З початком російсько-турецької війни Окреме Запорізьке військо було приєднане до російської армії, у складі якої воно брало участь у бойових діях як Дунайський козацький полк.

Московія, Історія, Козаки, Козацтво

Детальніше:Озовське козацьке військо

ПОСИЛАННЯ

На сайті 23 гостя та 0 користувачів

Created with YOOtheme Pro

Оформлення: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

При повному або частковому використанні матеріалів посилання на http://prosvit.in.ua/ обов'язкове
Copyright © 2018-2022 ПроСвіт 
Всі права застережені