Марш українських націоналістів
Зродились ми великої години,
З пожеж війни, із полум'я вогнів,
Плекав нас біль по втраті України,
Кормив нас гнів і злість на ворогів.
І ми йдемо у бою життєвому,
Тверді, міцні, незламні мов граніт,
Бо плач не дав свободи ще нікому,
А хто борець — той здобуває світ.
Не хочемо ні слави ні заплати.
Заплата нам — це радість в боротьбі!
Солодше нам у бою умирати,
Як жити в путах, мов німі раби.
Доволі нам руїни і незгоди,
Не сміє брат на брата йти у бій!
Під синьо-жовтим прапором свободи
З'єднаєм весь великий нарід свій.
Велику правду — для усіх єдину,
Наш гордий клич народові несе!
Вітчизні ти будь вірний до загину,
Нам Україна вище понад усе!
Веде нас в бій борців упавших слава.
Для нас закон найвищий — то наказ:
«Соборна Українська держава —
Вільна й міцна, від Сяну по Кавказ».
Марш українських націоналістів — пісня, створена на слова Олеся Бабія композитором Омеляном Нижанківським до конкурсу, оголошеного Організацією українських націоналістів, на прапор, гімн та відзнаку ОУН 1929 р. 1932 р. затверджений Проводом Українських Націоналістів, керівним органом ОУН, як гімн організації.
Олесь Бабій народився 17 березня 1897 р. у селі Середня Калуського району Івано-Франківської області. Вищу освіту здобув у Празі в 1924-1929 рр. У 1922 р. разом з В. Бобинським, Р. Купчинським, Ю. Шкруляком організував групу поетів-символістів "Митуса". Брав активну участь в політичному і громадському житті, був учасником визвольних змагань, хорунжим УГА та співучасником пресової кватири Київської формації Січових Стрільців. У 1929 р. – учасник установчого конгресу ОУН, за що польський уряд засудив його на 4 роки ув’язнення. Йому належать поетичні збірки "Ненависть і любов" (1921), "Поезії" (1923), "Перехрестя" (1930), "За щастя оманою" (1930), "Пожнив’я" (1939), повість "Перші стежки" (1937), "Дві сестри" (1938), "Останні" (1938), а також дослідження про М. Шашкевича, Ю. Федьковича, М. Федюшку (монографія Миколи Федюшка-Євшан (1930), Б. Антонича, В. Шекспіра).
З 1930 р. жив у Словаччині, Холмі, Німеччині, СІЛА. В еміграції створив поеми "Жнива" (1946), "Повстанці" (1956), видав збірку поезій "Світ і людина" (1947), був співробітником "Літературно-наукового вісника".
Помер Олесь Бабій 2 березня 1975 р. у м. Чикаго (США). Йому і належать вікопомні слова безсмертного гімну ОУН.
Записав, розшифрував народний варіант і обробив для хору Ростислав Кушнірук від учасниці визвольних змагань Степанюк Анісії Карлівни, 1926 р.н., жительки с. Вичовки Демидівського району Рівненської області.
