ЗВИЧАЙ

«... і як би не змінювався світ, куди б не закинула тебе доля, завжди зберігай у серці ті духовні скарби, які дісталися тобі у спадок від попередніх поколінь...»

- А. Сокіл

Світосприйняття: Богослужіння

Скельний храм. С. Буша

З того часу коли з’явилося в людей поняття Бог, мусило появитися і Богослужіння, тобто обряди, пожертви-треби, святилища (капища, храми), священники (жерці, волхви). Адже розуміючи свою слабкість та уразливість перед силами природи людина потребувала захисту свого життя та своїх починань, а тому шукала цього захисту у Бога. Але Бог це і є світ який породив все навколо, сама природа, весь неосяжний всесвіт, у порівнянні з яким людина навіть не піщинка. Як докричатися, достукатися до свідомості безмежного всесвіту? Як надмале може привернути увагу нескінченно великого. Як тим, життя яких триває мить, бути почутими самою вічністю? Соціалізувавшись, людина втратила цей зв'язок і конче потребувала його відновлення. Не стільки навіть з релігійної точки зору, скільки з точки зору дієвої взаємодії з навколишнім – з Богом.

Україна, Звичай, Світосприйняття, Бог, Традиції, Богосприйняття, Святилища

Детальніше:Світосприйняття: Богослужіння

Світосприйняття: Звичай

«Всякому місту - звичай і права» 
Г. Сковорода
 

Sadok vyshneviyНародний звичай спирається не на уявну мітологію чи різноманітні релігійні вигадки, а на повсякденність – побут народу. Це усталений, звичний спосіб поведінки, який призвів до позитивного результату. Первісна людина широкими очима дивилася на все своє довкілля, на все те, що її оточувало, від чого залежало її життя, і що було сильнішим від неї. І легко поставали думки, як зробити так, щоб це сильніше не було на шкоду, як жити з ним у повній згоді. Це все з часом стало сприйматися, як сила вища, як божество, з яким треба було скласти відповідні дружні стосунки. 

Початкові вірування були найтісніше зв'язані з життям, — з природою свого довкілля, бо це вимагалося господарським побутом, — це були вірування натуралістичні. Людина хотіла бути з природою в найкращих стосунках, бо ясно бачила, що в усьому залежить від неї, і все її світосприйняття було засновано на боротьбі за своє існування, власне на певному ставленні до цього довкілля, — до сонця, води, землі, дерев, і т.ін.. Адже першим і найголовнішим завданням будь якої живої істоти є виживання: особисте та видове. Саме досвід виживання і поклав початок звичаєвості. 

Україна, Звичай, Світосприйняття, Традиції

Детальніше:Світосприйняття: Звичай

Світосприйняття: Початок

Zbruch svitovydБагато років і навіть більше – багато століть нам розповідають про давнє світосприйняття наших пращурів люди, які не мають до нашого народу жодного стосунку. Сьогодні навіть українці за походженням підтримують тенденції різноманітних Рибакових, Ключевських, Карамзіних та інших російських міфотворців разом з їхніми послідовниками. Ці начебто науковці, не маючи жодного уявлення про те, які люди жили на території Русі (сучасної України), якою мовою вони розмовляли – дозволяли і дозволяють собі викладати власні думки у вигляді «історичних фактів і постулатів».

Звичай, Українські традиції, Світосприйняття, Бог, Богосприйняття, Мовознавство

Детальніше:Світосприйняття: Початок

Допомога проекту

На сайті 140 гостей та 0 користувачів

Created with YOOtheme Pro

Оформлення: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

При повному або частковому використанні матеріалів посилання на http://prosvit.in.ua/ обов'язкове
Copyright © 2018-2019 ПроСвіт 
Всі права застережені