Література

Перекази / Нардні пісні та думи/ Поезія

Випадковості

zustrich

Безмежний всесвіт. Пустка зусібіч. 
Деінде сяє зоряний серпанок. 
Я промінь сонця, що летить крізь ніч, 
Оголосити першим про світанок. 

Зеленим кленом стукну у вікно, 
Сорокою стрибну на підвіконня, 
Застрекочу, відкинувши рядно: 
"Вставай! Усе проспиш на світі, соню!" 

Українська поезія, Вірші, Вітер

Детальніше: Випадковості

Україно, п'ю твої зіниці

a degtyarenko desna

Україно, п'ю твої зіниці1 
Голубі й тривожні, ніби рань. 
Крешуть з них червоні блискавиці 
Революцій, бунтів і повстань.

Україно! Ти для мене диво! 
І нехай пливе за роком рік, 
Буду, мамо горда і вродлива, 
З тебе дивуватися повік.

Українська поезія, Вірші, Шістдесятники, Василь Симоненко

Детальніше: Україно, п'ю твої зіниці

Змучені і зневірені

cyborgs

Змучені і зневірені 
Ті, хто творять історію. 
Пальцями почорнілими
Вчаться життю зі зброєю.

Серед усіх - не зломлені
Болем, смертями, зрадами, 
І почорнілі, втомлені 
Сплять у степу під ГРАДами.

Українська поезія, Вірші, Кіборги, Влад Сорд

Детальніше: Змучені і зневірені

І мертвим, і живим...

І мертвим, і живим, і ненарожденним
землякам моїм в Украйні і не в украйні моє дружнєє посланіє 

slide 1

І смеркає, і світає,

День божий минає,

І знову люд потомлений,

І все спочиває.

Україна, Українська поезія, Тарас Шевченко, Кобзар

Детальніше: І мертвим, і живим...

Де мої крила?

veremiy1


Марні й даремні усі перепони, 
Більше не будять приховану лють. 
Мрії політ не зупинять кордони 
Зроблять, хіба що, цікавою путь. 

Нумо, скоріше, віддай мої крила! 
Вже зачекалися інші світи.
В прірву і вниз – до сирої могили.
Вгору й вперед – до своєї мети.

Українська поезія, Вірші, Вітер

Детальніше: Де мої крила?

Не побиваюсь за минулим

clock
Не побиваюсь за минулим, 
побитим шашіллю зневір. 
Високі думи промайнули, 
у потаймиру — водовир 
стражденних літ. Нехай. Не плачу. 

Не побиваюсь. Задарма. 
Усе, чим жив, сьогодні трачу. 
Все рвуть руками обома. 

Українська поезія, Вірші, Шістдесятники, Василь Стус

Детальніше: Не побиваюсь за минулим

Купальська ніч

groza

Ніч під колеса стелиться горобина. 
Дощ відбиває здавна відомий ритм. 
Ллються водою вічності крізь хвилини, 
Обрій смолистий диким вогнем горить. 

Скошені трави рясно вкривають берег. 
Темрява, місяць, чиста річкова гладь... 
Вкотре Перун громовицями небо пере, 
Гострить сокиру. Іскри довкруг летять. 

Українська поезія, Вірші, Вітрова Доця

Детальніше: Купальська ніч

Між чорним і білим

photo 2016 06 25 10 53 05

Чорне сонце за край заходить, 
Не пірнай, як не знаєш броду. 
Я дивлюся в прозору воду, 
Де є зорі – немає дна. 
Біла ніч вибухає воєм, 
Не торкайся її рукою. 
У безодні, що наді мною, – 
Нерозгадана глибина. 

Українська поезія, Вітрова Доця

Детальніше: Між чорним і білим

Пам`ять України

gerb vognyan

Вона жива. І Ти живи, 
Зціляй і немічних, і хворих, 
Хай Слово лине у простори, 
А тих, хто був незрячим вчора, 
Ти світлом Правди онови! 

Наповнюй вірою наскрізь 
У лід зневір закуті душі, 
Нехай вони засяють дужче, 
А те, що вічне й невмируще, 
В житті своїм візьмуть за вісь! 

Українська поезія, Вірші, Наталія Крісман

Детальніше: Пам`ять України

На сайті 95 гостей та користувачі відсутні

Copyright © 2018 ПроСвіт. Всі права застережені

Оформлення: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Created with YOOtheme Pro