Скажи, як живеться тобі у едемі?

Скажи, як живеться тобі у едемі?
Чи світло у домі, чи вугільна темінь?
Чи маєш що їсти, чи гріє багаття?
Чи молишся вранці на мідне розп'яття?

Скажи, чи радієш ти добрим новинам
про доньчину вроду, про успіхи сина,
про хату дідівську, де вічна черешня
дарує надію на долю прийдешню?

Скажи, чи ти плачеш від щастя, від горя?
Чи згадуєш білі вітрила на морі?
Чи бавишся з дітьми, чи любиш читати?
У снах чи приходить усміхнена мати?

Скажи, чи навчився по-божому жити,
щадити, прощати, кохати, любити?
Чи вмієш своє шанувати коріння?
Збирати або розкидати каміння?

Скажи, то чому тобі пекло не сниться?
Чому тобі солодко, лагідно спиться?
Чом серце твоє не розбилось на друзки
хороший, безгрішний, незайманий "русский"?

© Anatoliy

Українська поезія, Вірші