Література

Перекази / Нардні пісні та думи/ Поезія

Третій Рим

city on fire

Рим горить. Не зважай на прелюди. 
Ні, не буде дощу. Рим горить. 
Верещать перелякані люди, 
В колотнечі товчуть прапори. 

Остаточно зникає колиска, 
Де спокутують гріх на хресті. 
Покровителів, ідолів низка. 
Всі відомі – але не святі. 

Кожен очі здіймає до бога –
Сотні тисяч німих голосінь...
Тільки він не покаже дорогу
Між палаючих нині твердинь.

Він ніколи не чує молитви.
Так разюче здогадка пече:
Власноруч влаштували гонитву
За марою самотніх ночей.

Смерть імперій. Ножами у спину
Обернувся шовковий туман.
Розлилася вином по руїнах
Кров, де хижо блищав ятаган.

Канонади непрожитих весен –
Нескінченне відлуння навал.
Досить скиглити. Він не воскресне.
З паленищ проростає трава.

На світанку нової епохи
Час прощатись навік зі старим.
Сам на сам з неіснуючим богом
Догорає покинутий Рим.

© Вітрова Доця

Українська поезія, Вірші, Вітрова Доця, Світанок Нової Епохи

Допомога проекту

На сайті 66 гостей та користувачі відсутні

Created with YOOtheme Pro

Оформлення: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

При повному або частковому використанні матеріалів посилання на http://prosvit.in.ua/ обов'язкове
Copyright © 2018 ПроСвіт 
Всі права застережені