Література

Перекази / Нардні пісні та думи/ Поезія

ГІМН 
Замість  пролога 

za volyu

Вічний  революцйонер  —  
Дух,  що  тіло  рве  до  бою,  
Рве  за  поступ,  щастя  й  волю,  —  
Він  живе,  він  ще  не  вмер.  
Ні  попівськiї  тортури,  
Ні  тюремні  царські  мури,  
Ані  війська  муштровані,  
Ні  гармати  лаштовані,  
Ні  шпіонське  ремесло  
В  гріб  його  ще  не  звело.  

Він  не  вмер,  він  ще  живе!  
Хоч  від  тисяч  літ  родився,  
Та  аж  вчора  розповився  
І  о  власній  силі  йде.  
І  простується,  міцніє,  
І  спішить  туди,  де  дніє;  
Словом  сильним,  мов  трубою,  
Міліони  зве  з  собою,  —  
Міліони  радо  йдуть,  
Бо  се  голос  духа  чуть.  

Голос  духа  чути  скрізь:  
По  курних  хатах  мужицьких,  
По  верстатах  ремісницьких,  
По  місцях  недолі  й  сліз.  
І  де  тільки  він  роздасться,  
Щезнуть  сльози,  сум  нещастя,  
Сила  родиться  й  завзяття  
Не  ридать,  а  добувати,  
Хоч  синам,  як  не  собі,  
Кращу  долю  в  боротьбі.  

Вічний  революцйонер  —  
Дух,  наука,  думка,  воля  —  
Не  уступить  пітьмі  поля,  
Не  дасть  спутатись  тепер.  
Розвалилась  зла  руїна,  
Покотилася  лавина,  
І  де  в  світі  тая  сила,  
Щоб  в  бігу  її  спинила,  
Щоб  згасила,  мов  огень,  
Розвидняющийся  день?  


© Іван Франко, [1880]

Українська поезія, Вірші, Іван Франко

Допомога проекту

На сайті 75 гостей та користувачі відсутні

Created with YOOtheme Pro

Оформлення: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

При повному або частковому використанні матеріалів посилання на http://prosvit.in.ua/ обов'язкове
Copyright © 2018-2019 ПроСвіт 
Всі права застережені