Література

Перекази / Нардні пісні та думи/ Поезія

Крила

ludyna

А й правда, крилатим ґрунту не треба. 
Землі немає, то буде небо. 

Немає поля, то буде воля. 
Немає пари, то будуть хмари. 

В цьому, напевно, правда пташина... 
А як же людина? А що ж людина? 

Живе на землі. Сама не літає. 
А крила має. А крила має! 

Вони, ті крила, не з пуху-пір"я, 
А з правди, чесноти і довір"я. 

У кого - з вірності у коханні. 
У кого - з вічного поривання. 

У кого - з щирості до роботи. 
У кого - з щедрості на турботи. 

У кого - з пісні, або з надії, 
Або з поезії, або з мрії. 

Людина нібито не літає... 
А крила має. А крила має! 


© Ліна Костенко

Українська поезія, Вірші, Шістдесятники, Ліна Костенко

Допомога проекту

На сайті Один гість та користувачі відсутні

Created with YOOtheme Pro

Оформлення: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

При повному або частковому використанні матеріалів посилання на http://prosvit.in.ua/ обов'язкове
Copyright © 2018-2019 ПроСвіт 
Всі права застережені