Грамматіка словенска

В системі освіти XVI і XVII ст. велике значення надавалося вивченню церковнослов'янської мови. З метою задоволення потреб шкіл Л. Зизаній видав в 1596 р в Вільно граматику церковнослов'янської мови під назвою  «Грамматика Словенска» і перший друкований буквар «Наука ку читаемым, и розумЂню писма слове (н) ского», разом з яким був поданий церковнославянскій- руський словник «Лексис СирЂчъ РечениА, Въкрат (ъ) цЂ събран (ъ) ны. И из слове (н) Скаген языка, на просты (и) Руский Диал (к) тъ Истол (ъ) кованы» (літера Ђ в церковнослов'янських словах читається як [ iе ], в руських - як [ і ]).

Під словенською мовою в ті часи розуміли церковнослов'янську (староболгарську) мову, а під руською...

Отже, в 1596 році, педагог, учений, церковний діяч Великого князства Литовського, Руського, Жамойтського, Лаврентій Зизаній видає у Вільно свій «Лексис» - перший друкований словено-руський словник на 1067 слів.

Починається все, як годиться, з букви "А". Автор перекладає такі незрозумілі церковнослов'янські слова  як:

авва - тáто, ωтéцъ

апóстолъ - посланéцъ

арωмáты - зáпахи

І тут нас чекає перша несподіванка, тому як автор перекладає, здавалося б, "исконно-русское" слово ... "баня" !!!

И тут нас ждет первая неожиданность, потому как автор переводит, казалось бы, "исконно-русское" слово... "баня"!!!

бáня - лáзня

Тобто слово "баня", насправді, є церковнослов'янським - іноземним, і людям, які розмовляють на «руском», незрозуміло його значення !!!

Далі більше!!! Автор з усією серйозністю перекладає слова:

блю́до - ми́ска

бл̃агопрiятный - до принятія лáцный, и тьíжъ вдячный, ми́лый

брáкъ - женитва, весéлъе

вóинъ - жолнЂр

враг - вóрогъ

вреди́тель - шкодца

врéмя - чáсъ

влáсть - влáда

господствýю - панýю

дЂяніе - спрáва

дЂ́ло - учи́нок

жáжду - прáгну, пи́ти хочỳ

желáнїе - пожадли́вость, хоть

жи́лище - мéшканьє, дóмъ

жáтва - жни́во

заключéніе - zамкнéнье

искушéнїе - досвЂдчéнье, прóба, спокýса

Для мешканців XVI століття, що розмовляли на «руском», незрозумілим було навіть слово "икона", тому автор словника перекладає і його:

и́кона - ώбраzъ

касáнїе - дотык

коли́чество - кóлкость

ковáрство - хи́трость, дóвтЂпълéсть, зрáда

лицемЂр - ωблудный

лицè - осóба

лýчшїй - лЂ́ппшїй

мéсть - пóмста

мóлва - гóмонъ, гук ωт мóвы людскои, óкрик и тыж трвóга

мрак - мóрокъ

мЂ́лъ - вапнò и тьíжъ крéйда

наваждéнїе - zваджéнье

накаzáніе - кáране наýка, научáнье наупоминáнье

небрегỳ - недбáю

наслЂ́діе - ωдЂдичене, спáдок

наслЂдник - дЂ́дич

немóщный - немóцный

неприкосновéный - недоткнéный

недостóйный - негóдный.

орýжіе - брóнь, zброя

оупотребляю - оуживáю

оукаряю - ωсмЂвую

пáкость - перешкóда

плЂ́нник - неволник в пóлонЂ вzятый

прилежáніе - пи́лность

побЂ́дник - zви́тяжца, ри́церъ

роптáнїе - нарЂкáнье

раб - невóлникъ

Також автор перекладає людям, що розмовляють на «руском», незрозуміле слово "сапог" !!!

сапóгъ - бóтъ

съвЂ́тъ - рáда, порáда

съвЂтую - рáджу

сквózЂ - скрózь

свЂди́тельство - свЂдóцъство

свЂди́тель - свЂ́докъ

слáдость - солодкость

слýчай - трафýнок притрафлене, примЂт

сóвЂст - сумнЂ́не

смирéнiе - покóра, понижéнье

тщеслáвіе - порожняя слáва

тáю - ростóплююся

требовáнїе - потрéба

труд - прáця

трудолю́бїе - кохáньеся в прáци

хрáбрость - мóжность, дýжость

ωтрицáнїе - ωтмЂ́тованье

Цáръ - крóль

шéствiе - хожене

юнóша - пáрубок, младéнецъ

Тобто, люди, що розмовляли в XVI столітті на «рускоі» не розуміли всіх цих "воин, наследие, трудолюбие" і т.д. Всі ці слова були для них іноземними, саме тому автор словника дає переклад цих та багатьох інших слів. А рускою мовою називає ... - українську мову !!!

Рускім язиком - руською мовою, насправді, є українська мова, Підтвержедння тому є хоча б те, що аж до XIX століття, а на Західній Україні і до сьогоднішнього дня, українці називали себе русинами. І якщо скрупульозно розглянути претензії московських посадовців, то Україна, насправді, захищає руську мову, захищає її від засилля церковнослов'янізмів!

Джерела: 

Ізборнік

Історико-політичний блог Юрася Коновченко