Ой, у 1791 році 

(з літопису чорноморського козацького війська) 

Ой, у тисяча сімсот та й дев'яносто першім році 
Прийшов указ од цариці - 
Іти на Кубань-ріку. 
Іти на Кубань-ріку. 

Прощай наше Подніпров'я, 
Славна Україна. 
Не з охотой покидаєм. 
А що скажеш? – Не питає. 
Гей, а що скажеш? – Не питає. 

Ой, судили-рядили, 
З ким прощались-сперечались, 
Гей, на мир дуба посадили. 
Гей, на мир дуба посадили. 

А що скаже пан Чепига, 
Та й ще Головатий?
Гей, третій край нам оживати.
Гей, третій край нам оживати.

А, як будем проживати,
Бусурмана воювати?
Гей, таку ж славу здобувати.
Гей, таку ж славу здобувати.

Прощавайтеся із нами,
Таврія, море та лимани.
Гей, одесанський кочубей.
Гей, одесанський кочубей.

В море ми горой ходили -
Славу здобували.
Гей, військо чорноморськеє кріпили.
Гей, військо чорноморськеє кріпили.

А у нашім краї брати-нерубаї.
А чи живі, чи здорові,
Через море питаєм?..
Гей,через море питаєм?..

Ой, у тисяча сімсот та й дев'яносто першім році
Прийшов указ од цариці -
Іти на Кубань-ріку.
Іти на Кубань-ріку.

Чорноморське козацьке військо як козаче військове формування виникає як протидія існування Задунайській Січі, що знаходилася в межах Османської імперії.

Князь Потьомкін спочатку намагався силою стримати еміграцію козацтва за Дунай та на Забужжя. У 1781-1783 роках він розіслав по запорозьких землях заклики до колишніх козаків, щоби вони збиралися в Херсоні, де з них будуть створені військові загони. Проте запорожці відгукувались неохоче. Всього зібралося близько однієї тисячі козаків. Їх отаманом став військовий осавул Сидір Білий, а його помічником – колишній суддя Війська Запорозького Антон Головатий.

У 1783 році цих козаків офіційно взяли на службу як Військо вірних козаків. Військо складалося із кінноти, піхоти та флотилії. У 1787 році це військо отримало назву  Чорноморського козацького війська. Для поселення чорноморців було відведено територію між Південним Бугом та Дністром. Центром було місто Слободзея (сучасна  територія Молдови).

Під час російсько-турецької війни чорноморці приймали активну участь в битвах під Кінбурном, Очаковом, Фокшанами, Римником, Хаджибеєм, Килією, Ізмаїлом, Мачином, Бендерами та інших.

Але після війни у 1792 році за наказом імператриці Катерини ІІ чорноморці повинні були переселитися на Кубань.

На Кубань виїхало більше 8 тисяч чорноморських козаків, а з родинами - близько 25 тисяч українців. У 1860 році вони отримали назву Кубанського козацького війська.

Але не всі погодилися на виселення, частина козаків перейшла на Задунайську Січ.

Історія Чорноморського козацького війська до його переселення на Кубань тісно пов'язана з історією Одещини, бо чорноморці селилися на її територіі. Крім того у  1789 році на чолі с Антоном Головатим і Андрієм Чепігою вони брали участь в визволенні Хаджибею, де пізніше і було утворено місто Одеса.