Ой у лузі червона калина
Ой у лузі червона калина
Похилилася.
Чогось наша славна Україна
Зажурилася.
А ми тую червону калину піднімемо,
А ми нашу славну Україну,
Гей, гей, розвеселимо!
Не хилися, червона калино,
Маєш білий цвіт.
Не журися, славна Україно,
Маєш вільний рід.
А ми тую червону калину піднімемо,
А ми нашу славну Україну,
Гей, гей, розвеселимо!
Марширують наші добровольці
У кривавий тан,
Визволяти братів-українців
З московських кайдан.
А ми тії московські кайдани розірвемо,
А ми нашу славну Україну,
Гей, гей, розвеселимо!*
Ой у полі ярої пшениці
Золотистий лан.
Розпочали стрільці січовії**
З москалями тан.
А ми тую ярую пшеницю ізберемо,
А ми нашу славну Україну,
Гей, гей, розвеселимо!
Як повіє буйнесенький вітер
З широких степів,
Та прославить по всій Україні
Січових стрільців.
А ми тую стрілецькую славу збережемо,
А ми нашу славну Україну,
Гей, гей, розвеселимо!
| [audio_player src="/music/Cossacks/Oy,%20U%20Luzi%20Chervona%20Kalina.mp3" single="Ой, у лузі червона калина" artist="ARTIST_NAME"] |
Джерела:
Вікіпедія. Вільна енциклопедія
Примітки:
Перший варіант пісні написав відомий поет, директор і режисер Українського театру «Руська бесіда» Степан Чарнецький у 1914 р. Здійснивши постановку трагедії Василя Пачовського про гетьмана Дорошенка «Сонце руїни», він був невдоволений фінальною піснею-скаргою України «Чи я в лузі не калина була». Для оптимістичнішого фіналу він вставив у драму народну пісню «Розлилися круті бережечки». Він дещо переробив у ній слова, щоб її текст краще вписувався у зміст вистави. Та останній куплет залишив без змін. Крім того, Степан Чернецький доробив до пісні нову, споріднену з народною, мелодію. Михайло Коссак розложив її на інструменти. Вистава спричинилася до популяризації пісні, особливо її останньої строфи «Ой у лузі…». Від акторів театру пісню сприйняла молодь. У серпні 1914 р. у Стрию пісню «Ой у лузі…» вперше почув чотар УСС Григорій Трух від стрільця Іваницького. Той її навчився від артистів львівського театру. Григорій Трух до першої строфи «Ой у лузі…» додав ще три строфи, які й склали «Червону калину». Він же навчив співати пісню стрільців своєї чоти. Незабаром перша стрілецька пісня «Ой у лузі червона калина похилилася» поширилася по Стрию. А згодом «Червону калину» почали співати в Галичині та по всій українській землі.
Варіанти тексту:
* Марширують наші добровольці у кровавий тан,
Визволяти братів-Українців з московських кайдан.
А ми наших братів-Українців визволимо,
А ми нашу славну Україну, гей! гей! розвеселимо!
- також співають «ворожих кайдан»
** Гей у полі ярої пшенички золотистий лан,
Розпочали Стрільці Українські з Москалями тан.
- також співають «ворогами тан»
