Де мої крила?
Марні й даремні усі перепони,
Більше не будять приховану лють.
Мрії політ не зупинять кордони
Зроблять, хіба що, цікавою путь.
Нумо, скоріше, віддай мої крила!
Вже зачекалися інші світи.
В прірву і вниз – до сирої могили.
Вгору й вперед – до своєї мети.
Не відступлюсь, ліпше стану до бою,
Може удасться зробити ще крок.
Попри усе залишатись собою,
Не покидати шляху до зірок.
Йти до кінця, завжди битись щосили,
Навіть якщо вже дійшов до межі.
Тільки тоді віднайдеш свої крила,
В сяйві розтануть усі рубежі.
© Вітер
