Література

Перекази / Нардні пісні та думи/ Поезія

Возстаніе Наливайка

Nalyvayko

Ой у нашой у славной Украинъ. 

Бували коли-сь престрашныи злыгодни, бездольни годины; 

Бували й моры й войскови чвары; 

Нихто Вкраинцевъ не-рятовавъ; 

Нихто за ихъ Богови молитвъ не посылавъ; 

Тольки Святый Богъ нашихъ не забувавь, 

На велики зусилья, на водповъдья державъ. 

Тольки Богъ святый знавъ, що вонъ думавъ, гадавъ, замышлявъ, 

Якъ незгодины на Украинську землю посылавъ. 

Отъ-же й пройшли, изойшли злыи незгодины: 

Немае никого, що-бъ насъ подолали! 

Тольки Богъ Святый знавъ 

Що вонъ думавъ, гадавъ, замышлявъ... 

Не день я не два Ляхи Украину плиндровали, 

Ни на часиночку одпочинья не мали, 

До Гетьмана Наливайка дорогу верстали. 

А Гетьманъ хоробрый Наливайко — що вонъ думае гадае? 

Що вонъ за долю товаришовъ своихъ замшляе? 

Только Богъ Святый знае, що ёму на помочъ помагае!... 

Изъ-за горы хмара выступае — выступае, выхожае, 

До Чигрина громомъ вигремляе, 

На Украинську землю блискавкаю блискае. 

То Поляки черезь три ръки три переходы мали, 

Да й биля третёго переходу станомъ стали;

Пустили коней на попасанье,

А що Гетьманъ Наливайко думає, гадае?

Що вонъ на незгоду Ляховъ замышляе?

Тольки Богъ тее знае, що ёму на помочь помагає! —

То не святыхъ воны до Бога проважають:

То Ляхи у бубны вдаряють,

У свистълки да у трубы выгравають,

Усе войсько свое до-купы у громаду скликають,

Що-бъ ишли усъ до громады на послуханье,

Слухати Гетьмана Жовковського одповъданье.

Отъ-то и прийшли усъ, рядомъ стали,

Усъ рядомъ стали, да й замовчали,

А послухавши, коней съдлали,

Черезъ Бълу-ръчку переходъ великій мали:

Мосты мостили, гребли гатили, колья забивали,

Горзину да дряницю клали,

Черезъ Бълу-ръчку переходъ великій мали;

А, перейшовши, огороды да шанци робили,

У-въ окръпъ гарматы становили,

А по-передъ гарматами три хресты вколотили.

А що первый хрестъ, то Сомино висить —

Сомино висить, барзо голосить;

А що другій хрестъ, Богунъ висить —

Богунъ висить, шаблюкою лопотить;

А що третій хрестъ, то порожній стоить,

Усъхъ иншихь козаковъ до себе поджидае, —

Козаковъ поджидае, козаковъ оглядае:

Хто первый подойде, того гармата убье;

Хто другій добъжить, того самопалъ цапне

Хто третій подлетить, той хреститься буде, —

Хреститься буде, й молиться стане;

Що хрестъ зъ осоки — то ёго надбане! . . .

А козаки глядъли, у вочи вбачали,

Про-межъ себе бурковали , раховали,

Три корогвы на забаченье Ляхамъ становили,

На корогвахъ уговоръ-рядну писали:

„Върному православному Христіянсьтву миромъ миръ;

А Ляхамъ-ворогамъ пекельный пиръ.

Въ кого хрестъ - на того й Хрестъ" –

Оть-се-жъ и пойшли наши на чотыри поля

Що на чотыри поля, а на пятее на Подолье;

Ляховъ на всъ стороны, по всъмъ хрестамъ колотили;

Ляхи опрощенья просили, да не допросились:

Не таковськи козаки, що-бъ опрощенье дали,

Не таковськи й Ляхи , що-бъ напасть забули!

Буде й нашимъ лихо, лихо якъ зозуля кувала.

Що вона кувала, про-межъ святыхъ чувала;

Що вона кувала, тому й бути-стати, -

Якъ стануть бъсы правыхъ й неправыхъ еднати,

Души забирати, у пекло до-купы складати.

Водъ того й сёго, одъ иного чого Боже намъ поможе.

Про те вонъ и знае, що вонъ, думае, гадае,

Що Павлови Наливайкови да на помочь помагае.

Не намъ про тее, за тее раховати:

Наше дъло Богови молиться,

Спасителю хреститься!


Дума сія относится къ 1696 году, когда Гетьмань Павелъ Наливайко разбилъ Жолкевскаго при Чигринъ. По Лътописямъ, на трехъ крестахъ вывъшены были Жолкевскимъ захваченные подъ Каневомъ козацкіе старшины: Богунъ, Сутичь (или Сутига, а въ думъ Сомино), и Войновичъ; а Наливайко выставилъ такую надпись: Миръ Христіянству, а на зачинщика Богъ и Его Крестъ.

Збережено стару орфографію (літера Ђ в середені слів в церковнослов’янських словах читається як [ iе ], в руських - як [ і ]).

Джерело:

 М. Максимович - Украинскія народныя пъсни, Москва, 1834

Українські народні думи, Максимович, Наливайко

Допомога проекту

На сайті 95 гостей та користувачі відсутні

Created with YOOtheme Pro

Оформлення: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

При повному або частковому використанні матеріалів посилання на http://prosvit.in.ua/ обов'язкове
Copyright © 2018 ПроСвіт 
Всі права застережені