Войска Запорожского воинъ знаменитій

„Войска Запорожского воинъ знаменитій 
Вооруженъ бодрствуетъ отчизну хранити, 
Аще и враговъ, коихъ не зритъ предъ собою, 
Обаче оружіе готово до бою. 
Имать тѣмъ востающи супостати сильни, 
Хотѣнія своего падоша омилни, 
Ибо вhсть сей завчасу предварати злому, 
Да въ порабощеніи не будеть нѣкому, - 
Якоже дѣло бодра пастора суща 
Воспятити къ стаду волка грядуща”. 

З літопису Григорія Грабянки 
„Вѣрші на гербъ Войска Запорожского”

Войска запорожского воїн знаменитий
ВоОружен, бодрствуєт Отчізну хранити. 

А ще і врагов, коїх не зрить пред собою
Бо баче оружіє готово до бою.

Супостатів зупинять, хоч вони і сильні
Забаганки їхні всі розбива огидні. 

Бо тримає собі ціль – предваряти злому
І не хоче підлягать на землі нікому.

Діло має пастуха пильного такого
Щоб од стада відганять вовка навісного

Войска запорожского воїн знаменитий
ВоОружен, бодрствуєт Отчізну хранити

Вірші на герб Войска Запорожского 

Війська Запорозького воїн знаменитий
Щохвилини ладен край свій боронити,

І хоч супостата не зрить пред собою,
Однак зброя завжди готова до бою.

У повсталих сила полягає в тому,
Що боронять волю батьківського дому.

В першу-ліпшу хвилю стануть проти злого,
Щоб не зріть в неволі нікого живого.

Бо відомо здавна — справа пастуха
Від отари гнати хижого вовка.