Люди - прекрасні...

Опубліковано в Симоненко Василь .

Люди  -  прекрасні. 
Земля  -  мов  казка. 
Кращого  сонця  ніде  нема. 
Загруз  я  по  серце 
У  землю  в'язко. 
Вона  мене  цупко  трима. 

І  хочеться 
Бути  дужим, 
І  хочеться  так  любить, 
Щоб  навіть  каміння  байдуже 
Захотіло  ожити 
І  жить! 

Воскресайте,  камінні  душі, 
Розчиняйте  серця  і  чоло, 
Щоб  не  сказали 
Про  вас  грядущі: 
-  Їх  на  землі  не  було...

© Василь Симоненко

Українська поезія, Вірші, Шістдесятники, Василь Симоненко