Суфікс професії «-ар»
У нашій мові є декілька цікавих закономірностей. Одна із них полягає в тому, що назви дуже багатьох професій або ж роду діяльності закінчуються на суфікс «-ар». Цей суфікс, буквально, панує над усіма іншими моделями словотворення. Натомість у російській мові переважає… Спробуйте здогадатися! …так, тут в цьому плані наявна безсистемність, що поступово переходить у хаотичність!
Спираючись на проведені раніше дослідження, можна припустити, що ця ознака є характерною рисою даної мови. Дуже яскраво це твердження підкреслює і той факт, що «русскій язик» займає ТРЕТЄ(!) місце (після китайської та японської) у списку найскладніших мов світу(!) для опановування їх іноземцями. Причина банальна: логічно не структурована інформація завжди запам’ятовується набагато важче.
Проте, якщо розмірковувати на цю тему далі, виникає вельми цікаве запитання: «За яких умов, однією із головних ознак будь-якої мови може стати така риса, як безсистемність?» Логіка підказує лише одну відповідь – це масові запозичення! А це, в свою чергу, вже свідчить про штучний характер такої мови. Чи краще казати «язика»?!
В будь-якому разі, чергова порівняльна таблиця у Вас перед очима! До речі, спробуйте перевірити себе на знання власної мови! Чи назви всіх українських професій Вам відомі?
|
1. -щик |
2. -ник |
3. -арь/-ар |
||||
|
бетоняр бляхар бубняр бунтар (1) вапняр весляр (1) вікняр вугляр вудкар гаптар годинникар голкар гонтар грабар друкар (1) дудар зеленяр казаняр каменяр кахляр кітляр корчмар котляр кошикар лихвар людвисар мебляр мітляр муляр онучкар пиляр пісняр плотар (1) повстяр свердляр сідляр скляр сміттяр смоляр (1) соляр сопілкар (1) срібляр страйкар сукнар (1) тинькар трунар фарбар фарб'яр чинбар шинкар шкляр |
бетонщик жестянщик бубенщик бунтовщик известщик весельщик оконщик угольщик удильщик вышивальщик часовщик игольщик кровельщик гробовщик типографщик свирельщик зеленщик котельщик каменщик облицовщик котельщик трактирщик котельщик корзинщик ростовщик литейщик мебельщик метельщик каменщик портянщик пилильщик песенщик плотогонщик войлоконщик сверлильщик седельщик стекольщик мусорщик смологонщик солеварщик свирельщик серебрильщик забастовщик суконщик штукатурщик гробовщик красильщик красильщик дубильщик трактирщик стекольщик |
бриляр гарбар гончар гусляр друкар (2) зброяр (1) іграшкар казкар картяр квіткар квітникар ключар книгар коновкар кресляр лижвар лижвяр лимар ложкар лялькар млинар молочар ниткар пліткар пляшкар решетар римар свічар свічкар сіткар скриняр смушкар стрічкар тачкар тесляр торбар трапезар (1) трійкар трудар цегляр чоботар човникар човняр шапкар (1) шишкар школяр шматяр штукар щіткар угнар |
шляпник овчинник горшечник гусельник печатник оружейник игрушечник сказочник картежник цветочник цветочник ключник книжник ведерник чертежник лыжник лыжник шорник ложечник кукольник мельник молочник ниточник сплетник бутылочник решетник шорник свечник свечник сеточник сундучник мерлушечник ленточник тележник плотник мешочник трапезник троечник труженик кирпичник сапожник лодочник лодочник шапочник шишечник школьник ветошник затейник щеточник кожевник |
боднар бондар бунтар виноградар воротар дзвонар жаткар знахар кобзар пекар писар (1) плугар плугатар псар пушкар (1) лицар слюсар токар комісар маляр столяр ювіляр писанкар (1) |
бондарь бондарь бунтарь виноградарь вратарь звонарь жаткарь знахарь кобзарь пекарь писарь плугарь плугатарь псарь пушкарь рыцарь слесарь токарь комисар маляр столяр юбиляр писанкарь |
|
|
4. -вод |
||||||
|
бавовняр бджоляр вівчар голубар (1) картопляр конопляр коняр льонар оленяр псар свинар скотар собакар (1) хмеляр |
хлопковод пчеловод овцевод голубевод картофелевод коноплевод коневод льновод оленевод собаковод свиновод скотовод собаковод хмелевод |
|||||
|
5. -чик |
||||||
|
газетяр орандар різьбар різьбяр сницар снісар |
газетчик кабатчик резчик резчик резчик резчик |
|||||
|
6. -лов |
7. -дел |
8. -пас |
||||
|
рибар (1) собакар (2) голубар (2) (*птахар) |
рыболов собаколов голубелов птицелов |
винар килимар оліяр порохняр |
винодел ковродел маслодел пороходел |
вівчар воляр свинар козяр |
овцепас волопас свинопас козопас |
|
|
9. -ец |
10. -як |
11. -писец |
||||
|
косар жнивар писар (2) весляр (2) скупар (1) |
косец жнец писец гребец скупец |
бідар нуждар |
бедняк бедняк |
байкар маляр (2) |
байкописец живописец |
|
|
12. -жатый |
13. -ин |
14. -аш |
||||
|
проводар проводатор поводар (1) |
проводник проводник проводник ще: вожатый |
володар владар господар сподар |
властелин властелин хозяин хозяин |
крамар гендляр |
торгаш торгаш |
|
|
15. -ак |
16. -яй |
17. -ёр/-ер |
||||
|
чудар рибар (2) |
чудак рыбак |
ледар (1) скупар (2) |
лентяй скупердяй |
шахтар (1) суфляр денникар |
шахтёр суфлёр блогер |
|
|
18. -ырь |
19. -ист |
20. -вар |
||||
|
ледар (2) поводар (2) |
лодырь поводырь |
пачкар пушкар (2) |
контрабандист артиллерист |
бровар кухар |
пивовар повар |
|
|
21. -вал |
22. -чист |
23. -сед |
||||
|
сукнар (2) шапкар (2) |
сукновал шапковал |
коминар коминяр |
трубочист трубочист |
домонтар |
домосед |
|
|
24. -бежец |
25. -чет |
26. -творец |
||||
|
ковзаняр |
конькобежец |
звіздар |
звездочет |
віршар (1) |
стихотворец |
|
|
27. -ный |
28. -гон |
29. -няк |
||||
|
чотар |
взводный |
плотар смоляр (2) |
плотогон смологон |
линтвар шахтар (2) |
скорняк горняк |
|
|
30. -ант |
31. -ьон |
32. -граф |
||||
|
сектяр |
сектант |
поштар |
почтальон |
друкар (3) |
типограф |
|
|
33. -ариус |
34. -ач |
35. -махер |
||||
|
нотар |
нотариус |
лікар сурмар |
врач сурмач |
перукар |
парикмахер |
|
|
36. -брей |
37. участник... |
38. составитель ... |
||||
|
голяр |
брадобрей |
бенкетар трапезар(2) |
… застолья … трапезы |
словникар коломийкар віршар (2) |
… словаря … коломыйок … стихов |
|
|
39. исполнитель на ... |
40. ... дел мастер |
41. Інші способи |
||||
|
трембітар сопілкар (2) |
… трембите … свирели |
золотар зброяр (2) писанкар(2) |
золотых… оружейных… мастер по росписи яиц |
злидар орудар повістяр стадар |
нищий заправила, руководитель автор повестей пастух, который пасет коней |
|
Для забезпечення адекватного перекладу однієї(!) української словотвірної моделі «основа + -ар» «русскіє» змушені були використати більше 40(!) різних моделей*, аж до описових словосполучень(!) включно! Відмінність між «мовою» та «язиком», цього разу, сягнула вже ЧОТИРЬОХ(!) ПОРЯДКІВ(!)! Повний ХАОС! До речі, джерела і шляхи запозичення «русскімі» усіх цих суфіксів, іще належить встановити. Проте вже зараз не викликає сумнівів той факт, що суфікс -арь/-ар, який використовується у російській мові є запозиченням з української!
Цікаво, що назви 32 професій, вживаних у сільському господарстві, є питомо українськими, тобто, аналогів(!) в інших слов’янських мовах не мають: бджоляр, воляр, стадар, льонар, конопляр, вапняр, вікняр, бляхар, гонтар, ложкар, решетар, казаняр, боднар, коновкар, мітляр, голкар, ниткар, повстяр, смушкар, онучкар, злидар, бідар, торбар, свічкар, писанкар, бубняр, дудар, коломийкар та ін.
До речі, якщо вже росіяни, при такому розкладі, називають свій «язик» «вєлікім і могучім», то цікаво, як українці мають називати свою, набагато досконалішу, Мову? Божественна?!
*Для порівняння – польській мові для перекладу знадобилося усього 22, а чеській – лише 16 словотвірних моделей!
© Дмитро Пташка
Джерело: gazeta.ua
У статті використаний матеріал із наукової праці Костянтина Тищенко «Правда про походження української мови»
