Суфікс однини «-ина»
Мова vs Язык
Порівняльний аналіз української мови та російського "язьіка"при утворенні іменників однини. В українській мові, поміж інших, широко використовується словотвірна модель «-ина». Що може протиставити російська?
|
1. -ина. Повна подібність. |
2. D-ина. |
3. DD-ина. |
|||||||
|
диковина горловина котловина пуповина гадина дубина виноградина посудина пружина хоромина писанина штанина бусина паркетина штахетина хворостина десятина мужчина горошина |
диковина горловина котловина пуповина гадина дубина виноградина посудина пружина хоромина писанина штанина бусина паркетина штахетина хворостина десятина мужчина горошина |
рибина картоплина віспина подряпина серцевина билина цілина розщілина квасолина деревина старовина павутина |
рыбина картофелина оспина царапина сердцевина былина целина расщелина фасолина древесина старина паутина |
крижина бантина перлина розколина хлудина дрючина |
льдина перекладина жемчужина расселина лозина, прут дубина |
||||
|
4. -инка. |
5. D-инка. |
6. DD-инка. |
|||||||
|
дубина травина соломина волосина просина ворсина сиротина четвертина тростина перчина шерстина |
дубинка травинка соломинка волосинка просинка ворсинка сиротинка четвертинка тростинка перчинка шерстинка |
шовковина пилина ізюмина сльозина бісерина хвоїна ікрина іскрина |
шелковинка пылинка изюминка слезинка бисеринка хвоинка икринка искринка |
худібчина шротина намистина порошина стежина тичина |
скотинка дробинка бусинка пылинка тропинка хворостинка |
||||
|
7а. D-ушка. |
7б. D-ишка. |
7в. D-ишко. |
|||||||
|
дівчина кімнатчина хатина |
девушка комнатушка избушка |
пилина рибчина скатертина крихтина |
пылишка рыбёшка скатерёшка крошка |
каптанина= жупанина хатина = хатчина |
кафтанишко домишко |
||||
|
7г. -ышко. |
8. Повна відмінність. |
9. -ь. |
|||||||
|
зернина пір’їна |
зернышко перышко |
родина хлібина скибина хвилина краплина дитина людина дружина тварина лахманина челядина челядин |
семья буханка краюха минута капля ребенок человек супруга животное рубище взрослая дочь; женщина взрослый сын |
жердина тичина сходина щаблина частина четвертина дичина мілина щілина тканина |
жердь жердь ступень ступень часть четверть дичь мель щель ткань |
||||
|
10. D-ьё. |
11. -ость. |
12. -ня. |
|||||||
|
звірина сировина |
зверьё сырьё |
місцина опуклина |
местность выпуклость |
балаканина біганина різанина штовханина = штурханина милостина |
болтовня беготня резня толкотня, толчея милостыня |
||||
|
13. Роща,лес. |
14. -ка. |
15. -онка. |
|||||||
|
грабина дубина черемшина рогозина хмизина |
грабовые деревья дубовый лес заросли черемухи заросли рогоза мелкая лесная поросль |
клітина комірчина корівчина рибчина морквина пташина розвилина сопілчина скатертина скриньчина халупина = халупчина |
клетка кладовка коровка рыбка морковка птичка розвилка дудочка скатерька шкатулочка хибарка |
кімнатина сорочина |
комнатёнка рубашонка |
||||
|
16. -о/ечка. |
17. Плохонькая (пл.)… |
18а. Одна... |
|||||||
|
копійчина лавчина чарчина шапчина |
копеечка скамеечка чарочка шапочка |
плахтина* чемерчина* = чумарчина ряднина *- деталі одягу. |
пл. плахта пл. чемерка одежда из пл., грубой ткани |
худобина часничина черепичина ягодина сінина лушпина |
одна скотина одна головка чеснока одна штука черепицы одна ягода одна травинка сена скорлупа с одного плода |
||||
|
18б. Одно (о.)... |
18в. Один (о.)... |
19. -ие. |
|||||||
|
цямрина кроквина грабина сокорина черемшина |
о. бревно из сруба у колодца о. стропило о. дерево граба о. дерево осокора о. дерево черемухи |
шелюжина будячина = будяк, юпчина оборожина капустина лопушина рогозина |
о. прут из тальника о. куст будяка о. полукафтан о. столб в оборозі о. качан или листок капусты лист лопуха о. стебель рогоза |
гостина |
угощение |
||||
|
20. -ье. |
21. D-ство. |
22. Одно зерно (о.з.)... |
|||||||
|
лахманина |
отрепье |
кріпаччина обставина речовина самотина гостина |
крепостничество обстоятельство вещество одиночество пиршество |
вівсина житина пшеничина пшонина просина |
о.з. овса о.з. ржи о.з. пшеницы о.з. пшена о.з. проса |
||||
| 23. -ник. |
24. ... дерево. |
25. -ок/ёк. |
|||||||
|
вільшина ліщина хмизина шипшина |
ольшаник орешник валежник шиповник |
берестина бучина вільшина грушина дубина кленина ліщина сливина яворина = яворин ясенина |
берестовое дерево буковое дерево ольховое дерево грушевое дерево дубовое дерево кленовое дерево лесной орех сливовое дерево яворовое дерево ясеновое дерево |
жарина = вуглина стеблина дротина фартушина хлопчина = парубчина дурина кожушина = свитина |
уголёк стебелёк проводок фартушок паренёк придурок кожушок |
||||
|
26. -ик/ек |
27. Кусок ... |
28. Стебель (с.)... |
|||||||
|
сокирчина хустина |
топорик платочек |
дернина повстина сукнина |
кусок дёрна кусок, штука войлока кусок,штука, отрез сукна |
бур’янина коноплина огудина соняшничина житина пшеничина |
с. сорной травы с. конопли с. арбуза, дыни, огурца, тыквы. стебель подсолнечника с. ржи с. пшеницы |
||||
|
29. Інші основи та моделі. |
|||||||||
|
судина конюшина клітковина галунина |
сосуд клевер клетчатка квасцы |
драбина ятерина |
приставная лестница сеть для ловли ятера |
височина вершина чуприна |
высота верховье реки; начало оврага волосы на голове человека |
||||
Як Ви можете переконатися, на ОДНУ(!) українську словотвірну модель «-ина» припадає аж 29(!) російських. ДВАДЦЯТЬ ДЕВ’ЯТЬ! РІЗНИЦЯ просто НЕЙМОВІРНА – МАЙЖЕ у 30(!) РАЗІВ! Або ж у ТРИ ПОРЯДКИ! Хоча, погодьтеся, що при таких відмінностях, це вже навіть не різниця – це ПРІРВА! Непристойної глибини та ширини… Яка, до того ж, наочно демонструє, що даний суфікс був російською мовою безсоромно запозичений!
Зверніть увагу у наших сусідів в процесі словотворення простежується повна безсистемність та хаотичність. Тільки тут, ситуація виглядає ще гіршою – БІЛЬШЕ ТРЕТИНИ(!) РОСІЙСЬКИХ словотвірних МОДЕЛЕЙ мають ОПИСОВИЙ(!) ХАРАКТЕР:
1. 13 (роща, лес).
2. 17 (плохонькая…).
3. 18а (одна…).
4. 18б (одно…).
5. 18в (один…).
6. 22 (одно зерно…).
7. 24 (…дерево).
8. 27 (кусок…).
9. 28 (стебель…).
10. 29 частково (інші основи і моделі).
Замисліться, українська мова на побутовому рівні містить такі поняття, яких РОСІЙСЬКА НІКОЛИ НЕ МАЛА В ПРИНЦИПІ! Ці лексеми не мають ніякого стосунку до технічних галузей знань, створення термінології для яких є лише питанням часу та бажання – це основа мови, народна творчість! Внаслідок цього «русскім», для того щоб адекватно перекласти одне(!) слово з української, доводиться використовувати ОПИСОВІ(!) СЛОВОСПОЛУЧЕННЯ, що складаються з двох, а інколи навіть і трьох(!) слів. Справжніми рекордсменами у цій галузі є такі поняття, як «цямрина» - «одно бревно из сруба у колодца»(!), «бур’янина» - «стебель сорной травы», «чуприна» - «волосы на голове человека» та багато інших.
«Языку» непереливки… Але ж, пригадайте, як нахабно він вів себе, на весь світ заявляючи про свою першість! Що він, буцімто, «вєлікій і могучій»! І що?.. І де?..
© Дмитро Пташка
Джерело: gazeta.ua
У статті використаний матеріал із наукової праці Костянтина Тищенко «Правда про походження української мови»
