Минуле

«Перемоги не вершать історію, а лише переписують її по-своєму.
Це заважає переможеним врахувати помилки і зробити правильні висновки з власного горя».

- Вільгельм Швебель

Українська Перша світова: бої УСС за гору Маківка

Бійці УСС. Гора Маківка, квітень 1915 року (фондова збірка, Мейл-Арт Музей, місто Львів)

Перша світова війна, завдяки специфічному осмисленню історії за радянських часів, досі у суспільній свідомості залишається такою собі «чужою» війною. Разом з історією Першої світової повз людську свідомість проходять і історії українців, які брали в ній участь. За підрахунками дослідників, це не менш як 4,5 мільйонів чоловіків і жінок. Ця війна почасти стала не лише тим полем, де представники українського народу, що служили в арміях-противниках, проливали кров одне одного, а й історичним місцем чи не перших за довгий час серйозних (зокрема, військових) контактів між українцями, розділеними поміж двох імперій.

Війни, Історія, Україна, УСС, Українські січові стрільці, Маківка

Детальніше:Українська Перша світова: бої УСС за гору Маківка

Оборона Донецького аеропорту 2014-2015 років

Фрагмент плакату Юрія НерослікаВони постали каменем,
мов неприступна скеля, 
на них залізом плавленим
валились сотні тонн, 
та їх кістки не тріснули —
не витримала стеля, 
та дух їх не зламався —
не витримав бетон! 

Бої за Донецький аеропорт – одні з найзапекліших у війні на сході України – тривали з травня 2014-го до 24 січня 2015 року. 244 дні українські військові протистояли навалі російсько-окупаційних військ, затято відстоюючи рідну землю. Звитяжна оборона летовища стала символом незламності та бойового духу нашого війська, а захисники терміналів отримали почесне ймення «кіборги».

Якби не було українських військових в аеропорті, все могло б не закінчитися для України втратою значних територій: ДАП сковував сили супротивника.

Війни, Історія, Україна, Кіборги, Московсько-Українські війни, ДАП

Детальніше:Оборона Донецького аеропорту 2014-2015 років

Київ 1919 року: Червоний терор та знехтувана республіка

teror

Від січня 1918-го до серпня 1919-го Київ побував під сьома різними владами, номінально залишаючись у складі української держави. На той час в Україні відбувалася активна збройна боротьба між трьома силами: російськими червоною та білогвардійською арміями та військами УНР.

Війни, Історія, Україна, Козаки, УНР, Київ, Денікін, Божко, Київська катастрофа

Детальніше:Київ 1919 року: Червоний терор та знехтувана республіка

Трагедія зниклого села: Великий Шумськ

19756553 755421567962561 6449183197334069038 nВ травні 2016 року пошуковці ГО «Історико-патріотичного об’єднання «ПОШУК» виявили масове поховання жертв "красноґо тєррора" 1920—1930-х років на території колишнього села Великий Шумськ — поблизу військового полігону. Тільки за перші два дні були виявлені рештки тіл 40 людей. Загалом на цій території знайшли рештки більш ніж 170 убитих, 120 з них — діти. Діти різного віку, починаючи від грудних і закінчуючи 13-15 річними.

Трагедія сталася між груднем 1919 та січнем 1920 років. Масове вбивство цивільного населення пов’язане із діями продзагонів, які допомагали встановлювати радянську владу в Україні: жителів сіл брали у заручники, щоб змусити віддавати продовольство. Це підтверджується доповідними записками з архівів, в яких житомирське ЧК писало до Києва з приводу безчинства продзагонів на території села Великий Шумськ.

Історія, Україна, Повстання, Більшовики, Совєтськая Росія, Червоний терор

Детальніше:Трагедія зниклого села: Великий Шумськ

Битва за Дебальцеве 2015 року

Debal 850х595

Битва за Дебальцеве є однією з ключових подій у протистоянні України російській агресії, розпочатій Росією у 2014 році анексією Криму та окупацією частин Донецької і Луганської областей. Вона мала значні як військові, так і політичні наслідки.

2015 рік розпочався для України загостренням обстановки російськими військами в районі Донецького аеропорту і Дебальцеве, із застосуванням важкого озброєння і артилерії, що повністю суперечило існуючим Мінським домовленостями. В результаті таких дій, до 31 січня, склалася вкрай важка ситуація в районі «Дебальцівського виступу» де противник вирішив вклинитися в оборону української армії з метою оточити угруповання українських військ в Дебальцеве.

Війни, Історія, Україна, Московсько-Українські війни

Детальніше:Битва за Дебальцеве 2015 року

Василь Вишиваний

Vyshyvanyi18 серпня 1948 року в лікарні Лук'янівської в'язниці в Києві помер Василь Вишиваний. Так називав себе австрійський ерцгерцог (архікнязь) Вільгельм Габсбург, великий прихильник України і борець за її незалежність.

Народився Вільгельм Франц фон Га́бсбург-Лотари́нзький в родинному маєтку біля м. Пула в тогочасній австро-угорській провінції Істрія (колись Італія, зараз Хорватія) в Адріатичному морі. Батьком Вільгельма був австрійський ерцгерцог Карл Стефан Австрійський (1860-1933) – син Карла Фердинанда Австрійського і Елізабети Франциски Австрійської. Його мати – австрійська ерцгерцогиня Марія Терезія Австрійська-Тосканська (1862-1933) була дочкою ерцгерцога Карла Сальватора Австрійського-Тосканського та Марії Імакуляти Борбонської. Марія Тереза одружилася з Карлом Стефаном 28 лютого 1886 року в Відні.

Історія, Історичні особистості, УНР, Василь Вишиваний, УСС, Вильгельм Габсбург, Червоний Принц

Детальніше:Василь Вишиваний

Ігор Брановицький

NatriyІсторія оборони Донецького аеропорту привнесла у військову історію України велику кількість фактів героїчних вчинків наших військових. Однак першим, хто був відзначений відзнакою «Народний Герой», став боєць 90-го окремого десантного штурмового батальйону «Житомир» 81-ї десантно-штурмової бригади киянин Ігор Брановицький.

Народився І́гор Євге́нович Бранови́цький 25 квітня 1976 року в місті Київ. Закінчив загальноосвітню школу № 171 міста Києва (нині - Києво-Печерський ліцей «Лідер»), у 1995 році - відділення ЕТ Київського технікуму електронних приладів.

Війни, Історія, Історичні особистості, Кіборги, Московсько-Українські війни

Детальніше:Ігор Брановицький

Михайло Драй-Хмара

Dray Hmara1

В історію української літератури М. Драй-Хмара ввійшов як учасник літературного угруповання «неокласиків». Втім, у свідомості сучасників він, здається, стояв трохи осібно. Цьому сприяла і порівняно невелика поетична продуктивність М. Драй-Хмари, і менш активна, ніж у М. Зерова, П. Филиповича чи М. Рильського участь у поточному літературному житті. Та й стилістикою, поетикою письма він не в усьому відповідав виробленому вже на той час стереотипові «неокласика».

Історія, Українська література, Історичні особистості, Неокласики, Михайло Драй-Хмара

Детальніше:Михайло Драй-Хмара

Заселення України після Голодомору

Нарешті історики оприлюднюють дані про те кого і в якій кількості переселяли після спустошених голодом 1932-1933 років у східні і південні регіони України.

map

Документи були надані Галузевим державним архівом СБУ, Центральним державним архівом вищих органів влади та управління України та Державною архівною службою України. Крім того, матеріали надходили і з місцевих архівів, зокрема, й зі східних регіонів.

Зібрані музеєм Голодомору документи стосуються другої половини 1933-го - 1934 років, тобто першого пост-голодоморного року і часу виконання секретної постанови Ради народних комісарів СРСР "Про переселення на Україну 21 тисячі сімей колгоспників" від 25 жовтня 1933 року.

Історія, Україна, Голодомор

Детальніше:Заселення України після Голодомору

Київ 1943 року: Криваве визволення

Переправа Через ДніпроКиївська наступальна операція, яка тривала з 3-го до 13 листопада 1943 року, була складовою частиною Битви за Дніпро – так називають ряд пов'язаних військових операцій військ СРСР проти армій Третього рейху та Румунії.

Загалом битва за Дніпро тривала з серпня по грудень 1943 року, ставши однією з наймасштабніших операцій Другої світової війни. У боях було задіяно близько чотирьох мільйонів людей з обох сторін, а лінія фронту становила приблизно 1 400 км.

Московія, Війни, Історія, Друга світова війна, Німеччина, Жуков, Ватутін, Чорна піхота

Детальніше:Київ 1943 року: Криваве визволення

Допомога проекту

На сайті 13 гостей та 0 користувачів

Created with YOOtheme Pro

Оформлення: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

При повному або частковому використанні матеріалів посилання на http://prosvit.in.ua/ обов'язкове
Copyright © 2018-2019 ПроСвіт 
Всі права застережені